ШБ 1.5.38

ПОЯСНЕННЯ: Наші теперішні чуття створені з матеріальних елементів і через те недосконалі в спробах пізнати трансцендентну форму Господа Вішну. Тому Йому поклоняються у Його звуковому втіленні через трансцендентну рецитацію мантр. Усе, що виходить за сферу сприйняття наших недосконалих чуттів, можна в повноті осягнути через його звуковий образ. Через звук, що створює людина, перебуваючи далеко від нас, можна реально її сприйняти. Якщо це можливо в матеріальній сфері, то чому ні    —    в духовній? Таке сприйняття не є розпливчасте безособистісне сприйняття. Осягати Господа через звук означає справді відчувати Його, Бога- Особу, що має чисту форму вічности, блаженства й знання.

В санскритському словнику «Амаракоша» слово мӯрті має два головні значення: «форма» й «труднощі». Ачар’я Шрі Вішванатга Чакраварті Тгакура пояснює, що слово амӯртікам в цьому вірші означає «без труднощів». Трансцендентну форму вічного блаженства й знання можна пізнати, відродивши свої відначальні духовні чуття силою повторення святих мантр, чи трансцендентних звукових образів. Такий звук треба одержати через прозоре середовище    —    істинного духовного вчителя, і відтворювати цю звукову вібрацію, дотримуючись його вказівок. Це поступово наблизить нас до Господа. Такий метод поклоніння радить загальновизнана і авторитетна система панчаратріки. Система панчаратріки    —    це найдостовірніший звід правил трансцендентного відданого служіння. Не дотримуючи цих правил, неможливо наблизитись до Господа, сухе ж філософське теоретизування не допоможе тут і поготів. Система панчаратріки відповідає і можливостям, і потребам цієї доби чвар. Для сучасної доби «Панчаратра» важливіша проти «Веданти».