Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.5.36

Текст

курва̄н̣а̄ йатра карма̄н̣і
бга
ґавач-чгікшайа̄сакр̣т
гр̣н̣анті
ґун̣а-на̄ма̄ні
кр̣шн̣асйа̄нусмаранті ча

Послівний переклад

курва̄н̣а̄х̣  —  виконуючи; йатра  —  з цим; карма̄н̣і  —  обов’язки; бгаґават  —  Бога-Особи; ш́ікшайа̄  —  з волі; асакр̣т  —  повсякчасно; ґр̣н̣анті  —  приймає; ґун̣а  —  якості; на̄ма̄ні  —  імена ; кр̣шн̣асйа   —   Крішни ; анусмаранті   —   завжди пам’ятає ; ча  —  і.

Переклад

Людина, що виконує свої обов’язки за вказівками Шрі Крішни, Верховного Бога-Особи, повсякчас пам’ятає Його, Його імена та якості.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Досвідчений відданий вміє збудувати своє життя так, щоб, навіть виконуючи різноманітні обов’язки щодо цього чи наступного життя, він міг постійно пам’ятати Господні ім’я, велич, якості і так далі. «Бгаґавад-ґіта» містить недвозначну вказівку Господа: в будь-якій сфері життя треба діяти тільки задля Господа. Слід визнати, що в кожній царині життя повелителем є Господь. Ведична система обрядів за будь-яких обставин, навіть в поклонінні всіляким півбогам, як то Індра, Брахма, Сарасваті чи Ґанеша, передбачає обов’язкову присутність Вішну, яґ’єшвари, хто представляє керівну силу всіх жертвопринесень. Щоб досягнути певних цілей, радять поклонятись певним півбогам, та все ж, аби обряд був чинним, доконечно потрібна присутність Вішну.

Навіть не беручи до уваги цих визначених у Ведах обрядів, у щоденному житті (в сім’ї, на роботі чи в бізнесі) теж потрібно завжди тримати на думці, що плоди будь-якої діяльности треба віддавати верховному, хто насолоджується, Шрі Крішні. В «Бгаґавад-ґіті» Господь проголосив, що Він є верховний, хто насолоджується усім сущим, верховний владика всіх планет і верховний друг усіх істот. Ніхто інший не може претендувати, що він є верховний власник усього сущого в Божому творінні, тільки Він Сам, Бог-Особа Шрі Крішна. Чистий відданий повсякчасно свідомий становища Господа і, пам’ятаючи за нього, безнастанно повторює трансцендентне ім’я Господа, оспівує Його славу й якості, а це означає, що він постійно спілкується з Господом. Господь тотожний Своєму імені, славі й такому іншому, а тому постійно тримати зв’язок з Його іменем, славою тощо    —    це, власне, спілкуватися з Самим Господом.

Більшу частку своїх прибутків (щонайменше п’ятдесят відсотків) слід присвячувати на втілення вказівок Господа Крішни. Треба не лише просто віддавати на цю справу зароблене, але також усіляко вчити науки відданости інших    —    це теж один із наказів Господа. Господь ясно вказує, що для Нього немає дорожчого, як той, хто невтомно по всьому світі звістує Господні ім’я та славу. Щоб виконати цей Його наказ, так само придадуться й наукові відкриття матеріальної науки. Господь хоче, щоб послання «Бгаґавад-ґіти» поширювали між Його відданих. Але цього неможливо робити серед тих, хто не накопичив добрих наслідків аскез, доброчинности, освіти і т. ін. Тому не треба полишати спроб навернути до відданого служіння тих, хто, можливо, не має на те ніякого бажання. Для цього Господь Чайтан’я дав вкрай простий спосіб. Його наука проповіді трансцендентного послання    —    це спів, танець та частування. Отож на це і можна використовувати п’ятдесят відсотків наших прибутків. Аби тільки багатії й проводарі суспільства за цеї доби чвар та незлагоди погодилися присвячувати п’ятдесят відсотків своїх прибутків на служіння Господеві, як навчав того Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу,    —    це була б певна запорука того, що це пекельне царство хаосу переміниться в трансцендентне царство Господа. Хто відмовиться пристати до гурту, де гарно танцюють, співають та смачно частують? Кожен радо візьме участь у такому зібранні, і кожен, хто прийде, неодмінно особисто відчує трансцендентну присутність Господа. Самого цього вистачить, щоб дати змогу відвідувачу таких зібрань спілкуватися з Господом і очищуватись через духовне самоусвідомлення. Духовну діяльність слід виконувати під проводом чистого відданого, який цілковито вільний від матеріальних бажань, який ніколи не діє задля насолоди плодами своєї діяльности і не будує сухих умоглядних здогадів щодо природи Господа,    —    це єдина умова успіху. «Відкривати» природу Господа безглуздо    —    Господь Сам уже відкрив її, в «Бгаґавад-ґіті» зокрема і по всій ведичній літературі загалом. Нам треба просто беззастережно прийняти ці писання і виконувати Господню волю. Це виведе нас на шлях до досконалости. Можна при цьому залишатися на своєму місці. Ніякої потреби змінювати своє становище, особливо за цієї доби найрізноманітніших труднощів, немає. Єдина умова    —    слід відмовитися від сухого мудрування, метою якого є злиття з Господом. Облишивши таку марнотну бундючність, людина зможе смиренно слухати Господні вказівки, що їх містить «Бгаґавад-ґіта» та «Шрімад-Бгаґаватам», з вуст чистого відданого, якості якого описано вище. Це запевно приведе до цілковитого успіху, сумніву в тому немає.