ШБ 1.17.43-44
Devanagari
स एष एतर्ह्यध्यास्त आसनं पार्थिवोचितम् ।
पितामहेनोपन्यस्तं राज्ञारण्यं विविक्षता ॥ ४३ ॥
आस्तेऽधुना स राजर्षि: कौरवेन्द्रश्रियोल्लसन् ।
गजाह्वये महाभागश्चक्रवर्ती बृहच्छ्रवा: ॥ ४४ ॥
पितामहेनोपन्यस्तं राज्ञारण्यं विविक्षता ॥ ४३ ॥
आस्तेऽधुना स राजर्षि: कौरवेन्द्रश्रियोल्लसन् ।
गजाह्वये महाभागश्चक्रवर्ती बृहच्छ्रवा: ॥ ४४ ॥
Verse text
са еша етархй агхйа̄ста
а̄санам̇ па̄ргівочітам
піта̄махенопанйастам̇
ра̄джн̃а̄ран̣йам̇ вівікшата̄
а̄санам̇ па̄ргівочітам
піта̄махенопанйастам̇
ра̄джн̃а̄ран̣йам̇ вівікшата̄
а̄сте ’дгуна̄ са ра̄джаршіх̣
кауравендра-ш́рійолласан
ґаджа̄хвайе маха̄-бга̄ґаш́
чакраварті бр̣хач-чхрава̄х̣
кауравендра-ш́рійолласан
ґаджа̄хвайе маха̄-бга̄ґаш́
чакраварті бр̣хач-чхрава̄х̣
Synonyms
сах̣ — він; ешах̣ — це; етархі — тепер; адгйа̄сте — править; а̄санам — престолом; па̄ртгіва-учітам — як належить царю; піта̄махена — дідом; упанйастам — передане; ра̄джн̃а̄ — царем; аран̣йам — ліс; вівікшата̄ — прагнучи; а̄сте — є; адгуна̄ — нині; сах̣ — то; ра̄джа-р̣шіх̣ — мудрець серед царів; каурава-індра — головний з царів Куру; ш́рійа̄ — слава; улласан — поширюючи; ґаджа̄хвайе — в Хастінапурі; маха̄-бга̄ґах̣ — найщасливіший; чакраварті — імператор; бр̣хат-ш́рава̄х̣ — найславетніший.
Translation
Відтак імператор Махараджа Парікшіт , найщасливіший між людьми, якому Махараджа Юдгіштгіра, забажавши відійти зречеником до лісу, доручив царство Хастінапури, чудово править світом у славетних традиціях царів роду Куру.
Purport
Тривале жертвопринесення, що його вирішили відправити мудреці Наймішаран’ї, почалося незабаром по смерті Махараджі Парікшіта. Жертвопринесення мало тривати тисячу років; відомо також, що напочатку місце жертвопринесення відвідували деякі сучасники Баладеви, старшого брата Господа Крішни. На думку ряду авторитетів теперішній час в санскриті може вказувати і на дію, яка відбувалася у найближчому минулому. Саме такий випадок можна побачити в цьому вірші, де теперішній час ужито щодо правління Махараджі Парікшіта. Крім того, теперішній час можна застосовувати, змальовуючи постійне явище. Принципи правління Махараджі Парікшіта цілком слушні і тепер, і якщо уряд рішуче візьметься до справи, стан людського суспільства ще можна поліпшити. Ми ще можемо очистити державу від усієї аморальної діяльности, що її запроваджує уособлений Калі, якщо тільки виявимо рішучість і діятимемо як Махараджа Парікшіт. Він виділив для Калі певні місця, однак насправді жодного такого місця у світі Калі знайти не міг, бо Махараджа Парікшіт пильно стежив, щоб у державі не було місць для азартних ігор та махінацій, пияцтва, розпусти та забою тварин. Сучасні правителі хочуть зупинити моральну деґрадацію держав, однак за браком розуму вони не знають, як це зробити. Вони хочуть дозволяти ігорні доми, торгівлю алкогольними напоями та іншими наркотиками, доми розпусти, проституцію в готелях, кінотеатри і облуду в усьому, навіть у своїх діях — і водночас зупинити моральне розкладання держави. Вони хочуть мати царство Бога без свідомости Бога. Але хіба можливо поєднати речі, що виключають одна одну? Якщо ми хочемо зупинити моральний розклад держави, то передусім повинні організувати суспільство так, щоб воно прийняло засади релігії — аскетизм, чистоту, милосердя й правдивість. А щоб забезпечити для цього сприятливі умови, треба позакривати усі заклади для азартних ігор, пияцтва, розпусти та шахрайства. Це — кілька практичних уроків, які можна взяти зі сторінок «Шрімад-Бгаґаватам».