Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.17.24

Оманна енерґія, матеріальна природа, діє на живі істоти тою мірою, якою сама істота піддається звабним чарам майі. Приворожені яскравим світлом, метелики летять у вогонь і гинуть. І так само оманна енерґія своїми чарами завжди вабить зумовлені душі увійти у вогонь ілюзії. Ведичні писання застерігають зумовлені душі не піддаватись омані, а, навпаки, вчать звільнятися з-під її чару. Веди застерігають нас не занурюватись у темряву невігластва, а стати на шлях, що веде до світла. Застерігає нас і Сам Господь, кажучи, що оманливість матеріальної енерґії надто сильна, щоб її подолати, однак це легко дається тому, хто цілковито впокорився лотосовим стопам Господа. Проте впокоритися лотосовим стопам Господа не так уже й просто. Це під силу лише особі, яка є аскетична, чиста, милосердна та правдива. Чотири названі засади проґресивного суспільства були відмітними рисами Сат’я-юґи. За тої епохи практично кожна людина була за якостями брахманою найвищого ґатунку, і у всіх суспільних станах усі люди були парамахамсами, тобто зречениками найвищого рівня. Завдяки високій культурі тодішні люди були непідвладні ілюзорній енерґії, а сила характеру дозволяла їм вирватися з лабетів майі. Однак з часом головні засади брахманічної культури тобто аскетизм, чистота, милосердя і правдивість    —    поступово занепадали, відступаючи перед гординею, прив’язаністю до жінок та дурманних речовин, і людство дедалі віддалялося від шляху звільнення, шляху трансцендентного блаженства. Що більше часу минає від початку доби Калі, то більшає в людях пихи, то міцнішає їхня прив’язаність до жінок та дурманних речовин. Під впливом доби Калі останній злидар гордиться своїм мідяком, жінки завжди вбираються щонайзазивніше, щоб полонити розум чоловіків, а чоловіки згубно прив’язані до вина, цигарок, чаю, жувального тютюну і такого іншого. На ґрунті усіх тих звичок, що їх сукупність прийнято називати «поступом цивілізації», розквітає безбожність, і як наслідок корупція, хабарництво та кумівство стають непереборними. Ні державні закони, ні поліцейський нагляд не на силі подолати цього. Однак вилікувати хворобу розуму можна, якщо вдатися до відповідних ліків    —    запроваджуючи у суспільстві засади брахманічної культури, тобто аскетизм, чистоту, милосердя і правдивість. Сучасна цивілізація своєю економічною діяльністю призвела до небаченого досі зубожіння людей, яких шантажують виробники товарів. Якби проводарі суспільства й багаті люди милосердно віддавали п’ятдесят відсотків накопиченого багатства на просвіту оманених мас, так даючи їм свідомість Бога, науку «Бгаґаватам», вік Калі напевно відступив би і не зміг би ловити зумовлені душі до своїх пасток. Ми повинні завжди пам’ятати, що оманна гордість, тобто зависока думка про власну систему життєвих цінностей, надмірні прив’язаність до жінок та спілкування з ними, а також вживання дурманних речовин заводить людське суспільство далі й далі від шляху миру, хоч би скільки люди галасували про мир у світі. Проповідь засад «Бгаґаватам» сама собою зробить людей аскетичними, чистими і зсередини, і ззовні, милосердними до тих, хто страждає, і правдивими у щоденному житті. Так можна виправити вади людства, що нині запанували у суспільстві.