ШБ 1.15.41

Махараджа Юдгіштгіра почав процес зосередження, завдяки якому так само, як його брат Арджуна, поступово звільнився з лабетів матерії. Спочатку він зібрав діяльність чуттів в одне і тоді розчинив їх у розумі, іншими словами, повернув свій розум до трансцендентного служіння Господеві. Всю матеріальну діяльність виконує розум відповідно до дії матеріальних чуттів та наслідків їхньої діяльности, і тому, прагнучи повернутися додому, до Бога, Махараджа Юдгіштгіра молився, щоб його розум припинив будь-яку матеріальну діяльність і повернувся до трансцендентного служіння Господеві. У матеріальній діяльності вже не було потреби. Насправді діяльности розуму припинити неможливо, бо вона є відображенням діяльности вічної душі, але можна змінити її характер, скерувавши розум на трансцендентне служіння Господеві замість служіння матеріальному. Коли людина вимиває з розуму занечищення, спричинене повітрям життя, і завдяки тому очищується, звільнившись від скверни повторюваних народжень та смертей, і втверджує розум у чистому духовному житті, її розум позбувається свого матеріального забарвлення. Все проявляється через матеріальне тіло, що є тимчасовим втіленням утворів розуму в хвилю смерти; а якщо розум очистити у трансцендентному любовному служінні Господеві і залучити до безнастанного служіння Господнім лотосовим стопам, це стане запорукою того, що він уже не створить під час смерти іншого матеріального тіла. Таке служіння очистить розум від матеріальної скверни, в яку він занурений, і тоді чиста душа зможе повернутися додому, до Бога.