Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.14.8

ПОЯСНЕННЯ: У Верховного Бога - Особи , Господа Шрі Крішни, як ми не раз пояснювали, є численні повні поширення, причому кожне з них має свої особливі функції, хоча посідає таку саму могутність, як і решта. У «Бгаґавад-ґіті» є багато різних висловів Господа щодо Його поширеннь. Його слова стосуються до різних повних часток або часток повних часток. Наприклад, Шрі Крішна, Господь, каже у «Бгаґавад- ґіті»:

«Якщо в якийсь час чи в якомусь місці занепадає релігія і запановує безбожність, о нащадку Бгарати, Я приходжу Сам» (Б.-ґ. 4.7).

«Я приходжу кожної епохи, щоб звільнити праведних, знищити лиходіїв і відновити засади життя, заснованого на визначених кожному обов’язках» (Б.-ґ. 4.8).

«Якби Я припинив діяти, ціле людство зійшло б на манівці. Я призвів би тим до появи небажаного населення і знищив би спокій усіх свідомих істот» (Б.-ґ. 3.24).

«Хоч би що робила велика людина, загал наслідує її. І хоч би який приклад вона встановлювала своїми діями, весь світ бере це за взірець» (Б.-ґ. 3.21).

Усі наведені вислови Господа стосуються до Його різних повних часток    —    Санкаршани, Ва̄судеви, Прад’юмни, Аніруддги, Нараяни та інших поширень. Усі вони    —    це Сам Господь в Його різних трансцендентних поширеннях, але Сам Господь, як Шрі Крішна, діє в іншій царині    —    царині трансцендентних взаємин з різними категоріями Своїх відданих. Проте Сам Господь Крішна приходить такий, як Він є, в кожний усесвіт раз на двадцять чотири години за відліком Брахми (тобто коли минає 8 640 000 000 сонячних років) і в кожному всесвіті появляє Свої трансцендентні розваги у визначеній послідовності. Однак діяльність Господа Крішни , Господа Ва̄судеви  та  всіх  інших  у  цих  вічних  іграх    —    незбагненна загадка для світської людини. Між «Я» Господа та Його трансцендентним тілом немає різниці. У кожного поширення Господа Своє спрямування діяльности. Однак коли Господь з’являється власною особою як Господь Шрі Крішна, в Ньому завдяки дії йоґамайі, незбагненної енерґії Господа, поєднуються і всі інші Його повні поширення; цим Господь Крішна у Вріндавані відрізняється від Господа Крішни у Матгурі чи Господа Крішни у Двараці. Вірат-рупа Господа Крішни завдяки дії Його незбагненної енерґії також відмінна від Нього самого. Вірат-рупа, що Він її явив на полі битви Курукшетра, є формою Господа, яка відповідає матеріальним уявленням про Нього. Отож слід розуміти, що коли Господа Крішну начебто вбив мисливець, випустивши в Нього з лука стрілу, Господь покинув у матеріальному світі, так би мовити, «матеріальне» тіло. Господь є кайвал’я, і тому в Ньому не існує різниці між матерією та духом    —    адже все постає з Нього. І тому, якщо Він покидає одне тіло і приймає інакше, це не означає, що Він робить це як звичайні істоти. Завдяки впливу Його незбагненної енерґії всі Його дії характеризує одночасна єдність і відмінність. Коли Махараджа Юдгіштгіра засмутився, що Господь, схоже, пішов з цього світу, він просто додержував звичаю оплакувати відхід великого друга. Насправді ж Господь, всупереч хибним уявленням людей слабкого розуму, ніколи не покидає Свого трансцендентного тіла. Господь Сам у «Бгаґавад- ґіті» засуджує таких нерозумних людей і називає їх мудгами. Коли кажуть, що Господь «покинув» Своє тіло, це означає, що у відповідних дгамах (трансцендентних обителях) Він знов-таки лишив Свої повні частки, а в матеріальному світі лишив Свою вірат-рупу.