ШБ 1.12.17
Devanagari
तस्मान्नाम्ना विष्णुरात इति लोके भविष्यति ।
न सन्देहो महाभाग महाभागवतो महान् ॥ १७ ॥
न सन्देहो महाभाग महाभागवतो महान् ॥ १७ ॥
Verse text
тасма̄н на̄мна̄ вішн̣у-ра̄та
іті локе бгавішйаті
на сандего маха̄-бга̄ґа
маха̄-бга̄ґавато маха̄н
іті локе бгавішйаті
на сандего маха̄-бга̄ґа
маха̄-бга̄ґавато маха̄н
Synonyms
тасма̄т — тому; на̄мна̄ — на ім’я; вішн̣у-ра̄тах̣ — що його захищає Вішну, Бог-Особа; іті — так; локе — на всіх планетах; бгавішйаті — буде знаменитий; на — немає; сандехах̣ — сумнівів; маха̄-бга̄ґа — найщасливіший; маха̄-бга̄ґаватах̣ — першорядний відданий Господа; маха̄н — що посідає усі добрі якості.
Translation
Світ знатиме цю дитину як того, кого захищає Бог-Особа. О найщасливіший! Твій син, безсумнівно, стане першорядним відданим і посідатиме усі добрі якості.
Purport
Господь захищає всі живі істоти, бо Він є їхній верховний проводар. Гімни Вед підтверджують, що Господь — Верховна Особа серед інших осіб. Відмінність в тому, що одна жива істота, Бог-Особа, забезпечує всім потрібним усіх інших істот, і ті, хто пізнав Його, досягають вічної вмиротворености («Катга Упанішад»). Різним видам живих істот Господь надає захист і опіку через Свої різноманітні енерґії. Однак Своїх бездомісних відданих Господь захищає особисто. Тому Махараджа Парікшіт перебував під Його захистом від початку свого життя, ще бувши у материнському лоні. З того, що Господь так дбайливо захищав дитину, вже було знати, що з цієї дитини виросте першорядний відданий Господа, кому притаманні всі добрі якості.
Існує три рівні відданих: маха-бгаґавата, мадг’яма-адгікарі й каніштга-адгікарі. Тих, що ходять до Господнього храму і шанобливо поклоняються Божеству, але, не мавши достатніх знань з теології, не шанують відданих Господа, називають матеріалістичними відданими, або каніштга-адгікарі, відданими третього рівня. Дальший, другий, рівень — це віддані, що розвинули в собі щире бажання служити Господеві і тому дружать тільки з такими, як вони самі, відданими, приязно ставляться до відданих-початківців, а атеїстів уникають. А вже ті, хто бачить, що все перебуває в Господі та дане від Нього, а також розуміють вічний зв’язок усього з Господом, і для чийого зору тому не існує нічого опріч Господа, — це маха-бгаґавати, віддані Господа, що перебувають на найвищому рівні. Такі віддані Господа досконалі у всьому. В кожному відданому, що перебуває на будь-якому з цих рівнів, самі собою проявляються всі добрі якості, а відданий маха-бгаґавата, яким був Махараджа Парікшіт, напевно досконалий у всьому. У вірші брахмани назвали Махараджу Юдгіштгіру маха-бгаґою, тобто найщасливішим, тому що в його родині народився Махараджа Парікшіт. Родина, в якій народжується маха-бгаґавата, щаслива, бо коли в родині з’являється відданий найвищого рівня, цілий рід — нинішній і сто колін минулих та майбутніх — отримує звільнення милістю Господа, що в такий спосіб виказує шану до Свого улюбленого відданого. Отже, найбільше благо своїй родині робить людина, яка стає бездомісним відданим Господа.
Існує три рівні відданих: маха-бгаґавата, мадг’яма-адгікарі й каніштга-адгікарі. Тих, що ходять до Господнього храму і шанобливо поклоняються Божеству, але, не мавши достатніх знань з теології, не шанують відданих Господа, називають матеріалістичними відданими, або каніштга-адгікарі, відданими третього рівня. Дальший, другий, рівень — це віддані, що розвинули в собі щире бажання служити Господеві і тому дружать тільки з такими, як вони самі, відданими, приязно ставляться до відданих-початківців, а атеїстів уникають. А вже ті, хто бачить, що все перебуває в Господі та дане від Нього, а також розуміють вічний зв’язок усього з Господом, і для чийого зору тому не існує нічого опріч Господа, — це маха-бгаґавати, віддані Господа, що перебувають на найвищому рівні. Такі віддані Господа досконалі у всьому. В кожному відданому, що перебуває на будь-якому з цих рівнів, самі собою проявляються всі добрі якості, а відданий маха-бгаґавата, яким був Махараджа Парікшіт, напевно досконалий у всьому. У вірші брахмани назвали Махараджу Юдгіштгіру маха-бгаґою, тобто найщасливішим, тому що в його родині народився Махараджа Парікшіт. Родина, в якій народжується маха-бгаґавата, щаслива, бо коли в родині з’являється відданий найвищого рівня, цілий рід — нинішній і сто колін минулих та майбутніх — отримує звільнення милістю Господа, що в такий спосіб виказує шану до Свого улюбленого відданого. Отже, найбільше благо своїй родині робить людина, яка стає бездомісним відданим Господа.