Бґ. 9.6
Devanagari
यथाकाशस्थितो नित्यं वायु: सर्वत्रगो महान् ।
तथा सर्वाणि भूतानि मत्स्थानीत्युपधारय ॥ ६ ॥
तथा सर्वाणि भूतानि मत्स्थानीत्युपधारय ॥ ६ ॥
Verse text
йатга̄ка̄ш́а-стгіто нітйам̇
ва̄йух̣ сарватра-ґо маха̄н
татга̄ сарва̄н̣і бгӯта̄ні
мат-стга̄нı̄тй упадга̄райа
ва̄йух̣ сарватра-ґо маха̄н
татга̄ сарва̄н̣і бгӯта̄ні
мат-стга̄нı̄тй упадга̄райа
Synonyms
Translation
Спробуй зрозуміти: як і могутній вітер, що дме повсюди, завжди залишається в небі, так усі створені істоти завжди перебувають в Мені.
Purport
Звичайній людині майже неможливо збагнути, яким чином величезне матеріальне творіння спочиває в Господі. Однак, Господь наводить приклад, що допомогає нам зрозуміти це. Небо, можливо, є найбільше проявлення, яке ми можемо собі уявити. І в цьому небі вітер або повітря — найбільший прояв космосу. Переміщення повітря впливає на розвій і рух усього. Але яким би могутнім не був вітер, він існує лише в межах неба, і зовні неба вітру немає. Так само, всі гідні подиву космічні проявлення існують з вищої Божої волі, і їх усіх підпорядковано цій верховній волі. Взагалі кажуть, що і травинка не ворухнеться без волі на те Верховного Бога-Особи. Отже, все рухається з Його волі: з Його волі все твориться, все зберігається і все знищується. Він, проте, стоїть осторонь усього, як небо, що його не торкаються ніякі переміщення повітря.
В Упанішадах сказано: йад-бгı̄ша̄ ва̄тах̣ павате — «вітер віє саме із страху перед Верховним Господом». (Таіттірı̄йа Упанішада 2.8.1). В Бр̣хад-а̄ран̣йака Упанішаді (3.8.9) сказано: етасйа ва̄ акшарасйа праш́а̄сане ґа̄рґі сӯрйа-чандрамасау відгр̣тау тішт̣гата етасйа ва̄ акшарасйа праш́а̄сане ґа̄рґі дйа̄в-а̄пр̣тгівйау відгр̣тау тішт̣гатах̣ — «згідно з вищим велінням, під наглядом Верховного Бога-Особи рухаються Місяць, Сонце та всі інші великі планети». І в Брахма-сам̇гіті (5.52) також сказано:
йач-чакшур еша савіта̄ сакала-ґраха̄н̣а̄м̇
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртір аш́еша-теджа̄х̣
йасйа̄джн̃айа̄ бграматі самбгр̣та-ка̄ла-чакро
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртір аш́еша-теджа̄х̣
йасйа̄джн̃айа̄ бграматі самбгр̣та-ка̄ла-чакро
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
Це опис руху Сонця. Тут сказано, що Сонце вважають оком Верховного Господа і що воно наділене могутньою властивістю поширювати тепло і світло. І все ж таки воно рухається по визначеній орбіті, з наказу і згідно з верховною волею Ґовінди. Отже, в ведичній літературі ми знаходим свідчення того, що матеріальне проявлення, яке здається нам таким чудовим і величним, перебуває під повним контролем Верховного Бога-Особи. Про це йтиме мова в дальших віршах цієї глави.