Бґ. 9.31

Слід правильно зрозуміти цей вірш. В сьомій главі Господь каже, що зловмисна людина не може стати відданим Господу. Той, хто не є відданим Господа, не має жодних гарних якостей. Втім, лишається питання, як може людина, яка випадково чи навмисно робить щось огидливе, бути чистим відданим? Це слушне питання. Лиходії, як сказано в сьомій главі, які ніколи не приходять до відданого служіння Господеві, позбавлені добрих якостей, і це ж стверджується в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Звичайно відданий, якого приваблює віддане служіння у дев’яти його різновидах, діє таким чином, щоб очистити своє серце від будь-якої матеріальної скверни. Він віднаходить Верховного Бога-Особу в своєму серці, і все гріховне забруднення вимивається з нього природним чином. Постійні думки про Верховного Господа очищують його. Згідно з Ведами існує правило, що, коли людина падає вниз зі свого піднесеного становища, їй слід пройти певні ритуали очищення. Але тут не йдеться про таку вимогу, бо серце відданого очищується постійно, тому що він завжди пам’ятає про Верховного Бога-Особу. Отже, слід завжди оспівувати маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе і це захистить відданого від усіх можливих падінь. Таким чином він назавжди звільниться від будь-якої матеріальної скверни.