Бґ. 9.17

Всезагальні космічні творіння, рухомі і нерухомі, виявляються завдяки різноманітній діяльності енерґії Кр̣шн̣и. В матеріальному існуванні ми вступаємо в різноманітні стосунки з різними живими істотами, які являють собою межову енерґію Кр̣шн̣и, але в процесі проявлення пракр̣ті, деякі з них виступають в ролі наших батьків, матерів, дідів тощо, хоча насправді вони — невід’ємні часточки Кр̣шн̣и. Ці живі істоти, хоча вони й виконують роль наших батьків, матерів тощо, є ніщо інше, як Кр̣шн̣а. В цьому вірші слово дга̄та̄ означає «творець». І не тільки наші батько й мати є невід’ємними елементарними частками Кр̣шн̣и, але й батьки наших батьків й т. ін., також є Кр̣шн̣а. Насправді кожна жива істота, як Його невід’ємна частка, є Кр̣шн̣ою. Тому всі Веди мають своєю метою лише Кр̣шн̣у. Все, про що б ми не бажали дізнатись з Вед, буде подальшим кроком в пізнанні Кр̣шн̣и. Все те, що допомагає нам очиститись і досягти нашого істинного становища, є Кр̣шн̣а. Так само, жива істота, яка прагне усвідомити всі ведичні принципи, також є невід’ємна частка Кр̣шн̣и, і треба розуміти, що вона — теж Кр̣шн̣а. Звук ом̇, або пран̣ава, що зустрічаємо в усіх ведичних мантрах, являє собою трансцендентну звукову вібрацію, і він також є Кр̣шн̣а. В усіх гімнах чотирьох Вед (Са̄ма, Йаджур, Р̣ґ й Атгарва) пран̣ава, або ом̇ка̄ра посідає надзвичайно важливе місце, і тому слід розуміти, що він — також Кр̣шн̣а.