Бґ. 8.4
Текст
пурушаш́ ча̄дгідаіватам
адгійаджн̃о ’хам ева̄тра
дехе деха-бгр̣та̄м̇ вара
Послівний переклад
адгібгӯтам—фізичне проявлення; кшарах̣—той, що постійно змінюється; бга̄вах̣—природа; пурушах̣—всесвітня форма, яка включає в себе таких напівбогів, як напівбоги Сонця й Місяця; ча— і; адгідаіватам — називають адгідаіва; адгійаджн̃ах̣ — Наддуша; ахам—Я (Кр̣шн̣а); ева—неодмінно; атра—у цьому; дехе—у тілі; деха-бгр̣та̄м—втіленого; вара—о кращий.
Переклад
О кращий із втілених істот, фізичну природу, що постійно змінюється, називають адгібгӯтою (матеріальним проявленням). Всесвітня форма Господа, яка включає в себе всіх напівбогів, таких, як напівбоги Сонця й Місяця, носить назву адгідаіви. А Мене, Верховного Господа, що представлений як Наддуша в серці кожної втіленої істоти, називають адгійаджн̃ею (Володарем жертвопринесень).
Коментар
Фізична природа постійно змінюється. Матеріальні тіла загалом проходять шість етапів розвитку: вони народжуються, ростуть, існують протягом деякого часу, виробляють якісь бічні продукти, виснажуються й зникають. Цю фізичну природу називають адгібгӯтою. Її створено в певний момент і в належний момент буде знищено. Концепцію всесвітньої форми Верховного Господа, яка містить у собі всіх напівбогів і різні планети, на яких вони живуть, називають адгідаіватою. В тілі, поряд з індивідуальною душею, перебуває й повновладний представник Господа Кр̣шн̣и, Наддуша. Наддушу називають Парама̄тмою, або адгійаджн̃ою, і міститься вона в серці. Слово ева, зокрема, важливе в контексті даного вірша, бо цим Господь підкреслює, що Парама̄тма̄ не відрізняється від Нього Самого. Наддуша, Верховний Бог-Особа, перебуває поруч індивідуальної душі й є свідком усієї її діяльності, а також джерелом різніх станів свідомості душі. Наддуша дає індивідуальній душі можливість вільно діяти, а Сама спостерігає за її діяльністю. Призначення всіх різноманітних виявів Верховного Господа само по собі одкривається чистому відданому, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и й служить Господеві на трансцендентному рівні. Неофіт, який не може сприймати Верховного Господа як Наддушу, споглядає грандіозну всесвітню форму Господа, що її називають адгідаіватою. Неофіту радять споглядати всесвітню форму Господа, яку називають віра̄т̣-пурушею, ногами якої вважають нижчі планети, очима — Сонце і МіNext »сяць, а головою — вищі планетні системи.