Бґ. 7.23

Деякі коментатори Бгаґавад-ґı̄ти твердять, що той, хто поклоняється напівбогу, може досягти Верховного Господа, але тут ясно сказано, що шанувальники напівбогів потрапляють до різних планетних систем, на яких мешкають напівбоги, а саме: хто обожнює Сонце, досягає Сонця, а поклонник напівбога Місяця досягає Місяця. Так само, якщо хто-небудь бажає поклонятись такому напівбогові, як Індра, може потрапити на відповідну планету цього напівбога. Це не так, що кожний, незалежно від того, якому напівбогу він поклоняється, досягає Верховного Бога-Особи. Таку думку спростовано в цьому вірші, бо ясно сказано, що шанувальники напівбогів потрапляють на різні планети матеріального світу, але віддані Верховного Господа безпосередньо досягають верховної планети Бога-Особи.

Може постати таке питання: якщо напівбоги — це різні частини тіла Верховного Господа, то чи не досягають тієї ж самої, верховної, мети, поклоняючись їм? Однак, ті, хто поклоняється напівбогам, не дуже розумні, бо вони не знають, якій частині тіла слід постачати їжу. Деякі з них настільки обмежені, що твердять, начебто є багато частин тіла, яким слід давати їжу, і що для цього існує багато способів. Це безглуздо. Хіба може хто-небудь приймати їжу через вуха або очі? Вони не знають, що напівбоги — це лише різні частини всесвітнього тіла Верховного Господа, й у своєму невігластві вірять тому, що кожний напівбог є сам по собі Бог й суперник Верховному Господеві.

Частинами Верховного Господа є не тільки напівбоги, але й звичайні живі істоти. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам стверджується, що бра̄хман̣и — це голова Верховного Господа, кшатрійі — Його руки, ваіш́йі — Його живіт і ш́ӯдри — Його ноги, і всі вони виконують різні функції. Якщо, незалежно від свого становища, людина усвідомлює, що і вона сама, і напівбоги є невід’ємними частками Верховного Господа, тоді її знання досконале. Якщо ж вона не розуміє цього, то потрапляє на різні планети, де мешкають напівбоги. Але це не те саме призначення, що його досягає відданий.

Плоди благословення напівбогів скороминущі, бо в матеріальному світі планети, напівбоги й ті, що їм поклоняються, — всі вони тлінні. І в даному вірші ясно сказано, що всі плоди поклоніння напівбогам недовговічні, отже, лише не дуже розумні живі істоти вшановують їх. Але чистий відданий, який з любов’ю служить Верховному Господеві в свідомості Кр̣шн̣и, досягає вічного життя, сповненого блаженства і знання, і тому те, що він здобуває, відрізняється од досягнень звичайного поклонника напівбогів. Верховний Господь безконечний, Його прихильність безмірна, Його милість — нескінченна. Тому ласка Верховного Господа до Своїх чистих відданих не знає меж.