Skip to main content

Бґ. 5.7

Текст

йоґа-йукто віш́уддга̄тма̄
віджіта̄тма̄ джітендрійах̣
сарва-бгӯта̄тма-бгӯта̄тма̄
курванн апі на ліпйате

Послівний переклад

йоґа-йуктах̣—зайнятий відданим служінням; віш́уддга-а̄тма̄—душа, що очистилась; віджіта-а̄тма̄—той, хто владає собою; джіта- індрійах̣—перемігши почуття; сарва-бгӯта—усім живим істотам; а̄тма-бгӯта-а̄тма̄—той, хто співчуває; курван апі—хоча й заглиблений у роботу; на—ніколи; ліпйате—зв’язаний.

Переклад

Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його.

Коментар

Той, хто йде шляхом визволення в свідомості Кр̣шн̣и, — дуже дорогий усім живим істотам, і кожна жива істота люба йому. І це — вияв свідомості Кр̣шн̣и. Така людина завжди бачить, що кожна жива істота невід’ємна від Кр̣шн̣и, подібно до того, як листя і гілля нероздільні з деревом. Він добре знає, що вода, якою поливають корінь, напоїть гілля і листя дерева, так само, як їжа, потрапивши в шлунок, постачає енерґію всьому тілу. Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, — є слуга кожного, і тому він дуже дорогий кожному. Й оскільки всі задоволені його діяльністю, свідомість його чиста. Якщо ж свідомість його чиста, то він повністю владає своїм розумом, а за допомогою врівноваженого розуму він легко вгамовує свої чуття. Його розум завжди зосереджений на Кр̣шн̣і — і тому не може трапитись такого, щоб він відступився од Кр̣шн̣и, або щоб його почуття було втягнуто в якусь іншу діяльність, окрім служіння Господеві. Він хоче слухати тільки про Кр̣шн̣у, і не бажає їсти нічого, що не було запропоноване Кр̣шн̣і. Він нікуди не хоче йти, якщо це не пов’язано з Кр̣шн̣ою. Таким чином він панує над своїми чуттями. Людина, чуття якої приборкані, не ображає нікого. Може виринути питання: «Але ж Арджуна під час битви поводився зі своїми супротивниками вельми негречно! Хіба таке поводження личить людині, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и?» Однак це лише на перший погляд Арджуна здавався аґресивним, адже, як це було з’ясовано в другій главі, всі присутні на полі бою продовжуватимуть жити як індивідуальні істоти, бо не можна вбити духовної душі. Таким чином, з духовного погляду нікого не було вбито на полі бою Курукшетра. За велінням Кр̣шн̣и, присутнього там особисто, вони лише змінили свій «одяг». Тому Арджуна, воюючи на полі бою Курукшетра, насправді не воював зовсім, — він, сповнений свідомості Кр̣шн̣и, просто виконував накази Кр̣шн̣и. Така людина ніколи не заплутується в кармічних наслідках своєї діяльності.