Skip to main content

Бґ. 5.16

Текст

джн̃а̄нена ту тад аджн̃а̄нам̇
йеша̄м̇ на̄ш́ітам а̄тманах̣
теша̄м а̄дітйа-вадж джн̃а̄нам̇
прака̄ш́айаті тат парам

Послівний переклад

джн̃а̄нена—знанням; ту—але; тат—те; аджн̃а̄нам—незнання; йеша̄м—чиє; на̄ш́ітам—руйнується; а̄тманах̣—живої істоти; теша̄м—їх; а̄дітйа-ват—як сонце, що сходить; джн̃а̄нам—знання; прака̄ш́айаті—виявляє; тат парам—в свідомості Кр̣шн̣и.

Переклад

Коли людину осяває знання, що руйнує невігластво, це знання відкриває їй усе, як сонце освітлює все ясного дня.

Коментар

Ті, що забули Кр̣шн̣у, врешті-решт неодмінно заходять у безвихідь, але тих, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, ніщо не бентежить. В Бгаґавад-ґı̄ті сказано: сарва̄ джн̃а̄на-плавена, джн̃а̄на̄ґніх̣ сарва-карма̄н̣і і на хі джн̃а̄нена садр̣ш́ам. Знання завжди у великій пошані. Що ж це за знання? Досконале знання приходить тоді, коли людина віддається Кр̣шн̣і, як сказано у дев’ятнадцятому вірші сьомої глави: бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате. Коли людина, яка пройшла крізь багато-багато народжень й оволоділа досконалим знанням, вручає себе Кр̣шн̣і, або досягає свідомості Кр̣шн̣и, все відкривається перед нею, подібно до того, як сонце вдень освітлює все навкруги. Стільки принад спокушують живу істоту! Наприклад, коли вона безсоромно вважає себе Богом, то насправді вона лише потрапляє в останню пастку невігластва. Якщо жива істота є Богом, тож як невігластво змогло заплутати її? Хіба неуцтво зіб’є з пантелику Бога? Якби це було так, тоді невігластво, або Сатана, був би вищим од Бога. Справжнє знання можна отримати від людини, яка цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Тому треба знайти істинного духовного вчителя і під його керівництвом дізнатись, що таке свідомість Кр̣шн̣и, бо свідомість Кр̣шн̣и може розвіяти неуцтво, подібно до того, як сонце розганяє темряву. Хоча людина може навіть і розуміти, що вона не є це тіло, що вона трансцендентна стосовно нього, вона ще не завжди здатна відрізнити душу від Наддуші. Однак, вона може отримати це знання, якщо подбає про те, щоб знайти досконалого духовного вчителя в свідомості Кр̣шн̣и. Пізнати Бога і свій зв’язок з Богом можна лише зустрівшись з Його представником. Представник Бога ніколи не проголошує себе Богом, хоча йому віддають таку ж шану, як Самому Богові, тому що він знає Бога. Треба зрозуміти різницю між Богом та живою істотою. Тому Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а каже у другій главі (2.12), що кожна жива істота є індивідуальність, а також і Сам Господь є індивідуальність. Всі вони були індивідуальними особистостями в минулому, є особистостями тепер і залишаться такими ж особистостями в майбутньому, навіть після звільнення. Вночі, коли навколо панує темрява, нам все здається однаковим, але вдень, коли зійшло сонце, ми бачим справжню сутність всіх речей. Отже, справжнє знання полягає в тому, щоб віднайти свою духовну індивідуальність.