Бґ. 5.13
Devanagari
सर्वकर्माणि मनसा सन्न्यस्यास्ते सुखं वशी ।
नवद्वारे पुरे देही नैव कुर्वन्न कारयन् ॥ १३ ॥
नवद्वारे पुरे देही नैव कुर्वन्न कारयन् ॥ १३ ॥
Verse text
сарва-карма̄н̣і манаса̄
саннйасйа̄сте сукгам̇ ваш́ı̄
нава-два̄ре пуре дехı̄
наіва курван на ка̄райан
саннйасйа̄сте сукгам̇ ваш́ı̄
нава-два̄ре пуре дехı̄
наіва курван на ка̄райан
Synonyms
сарва — усієї; карма̄н̣і — діяльності; манаса̄ — розумом; саннйасйа — відмовляючись; а̄сте — залишається; сукгам — у щасті; ваш́ı̄ — той, хто володіє собою; нава-два̄ре — в місці, де є дев’ять воріт; пуре — в місті; дехı̄ — втілена душа; на — ніколи; ева — неодмінно; курван — роблячи будь-що; на — не; ка̄райан — примушуючи виконати.
Translation
Якщо втілена жива істота впокорила свою природу й розумом зрікається будь-якої діяльності, вона щасливо перебуває в місті, що має дев’ять брам (в матеріальному тілі), вона нічого не робить й не створює підстав для праці.
Purport
Втілена душа живе в місті, що має дев’ять брам. Діяльність тіла, або, образно кажучи, тіла-міста, протікає сама по собі, відповідно до впливу на нього певних ґун̣ матеріальної природи. Обумовлена душа, хоча і перебуває в певних умовах, спричинених тілом, якщо забажає, може вивільнитись з-під такого диктату. Вона ототожнює себе з матеріальним тілом і страждає лише тому, що забула про свою вищу природу. За допомогою свідомості Кр̣шн̣и вона може віднайти своє справжнє становище й таким чином вивільнитись із в’язниці тіла. Отже, той, хто приймає свідомість Кр̣шн̣и, одразу ж стає вище механічної тілесної діяльності. За такого впорядкованого життя, змінивши напрям своїх думок, він щасливо живе в місті, що має дев’ять брам. Ці дев’ять брам описано так:
нава-два̄ре пуре дехı̄
хам̇со лела̄йате бахіх̣
ваш́ı̄ сарвасйа локасйа
стга̄варасйа чарасйа ча
хам̇со лела̄йате бахіх̣
ваш́ı̄ сарвасйа локасйа
стга̄варасйа чарасйа ча
«Верховний Бог-Особа, який перебуває в тілі живої істоти, — володар усіх живих істот у всьому всесвіті. Тіло має дев’ять брам (двоє очей, дві ніздрі, два вуха, рот, анус та ґеніталії). За обумовленого стану життя істота ототожнює себе з тілом, але коли вона розпізнає себе і Господа в своєму серці, вона стає такою ж вільною, як і Господь, навіть перебуваючи в тілі» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.18).
Отже, людина в свідомості Кр̣шн̣и вільна як від зовнішньої, так і від внутрішньої діяльності матеріального тіла.