Бґ. 4.26
Текст
сам̇йама̄ґнішу джухваті
ш́абда̄дı̄н вішайа̄н анйа
індрійа̄ґнішу джухваті
Послівний переклад
ш́ротра-а̄дı̄ні — процес слухання; індрійа̄н̣і — чуття; анйе — інші; сам̇йама—затримування; аґнішу—у вогні; джухваті—пропонують; ш́абда-а̄дı̄н—звукова вібрація тощо; вішайа̄н—об’єкти чуттєвого задоволення; анйе—інші; індрійа—органів чуття; аґнішу—у вогні; джухваті—вони приносять у жертву.
Переклад
Декотрі (справжні брахмача̄рі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об’єкти чуття на вогонь своїх чуттів.
Коментар
Призначення всіх, хто складає чотири розподіли людського життя, а саме: брахмача̄рі, ґр̣хастг, ва̄напрастг та саннйа̄сі, полягає в тому, щоб стати досконалими йоґами, або трансценденталістами. Людське життя, на відміну од тваринного, не призначене для почуттєвих втіх, і тому чотири ступені людського життя влаштовано так, щоб людина могла досягти досконалості в духовному житті. Брахма̄чарі, або учні, якими опікується істинний духовний вчитель, приборкують свій розум, відмовляючись од чуттєвих задоволень. Брахма̄чарі слухають лише ті слова, що стосуються свідомості Кр̣шн̣и. Слухання — це основа розуміння, і тому чистий брахма̄ча̄рı̄ цілком віддається харер на̄ма̄нукı̄ртанам — оспівуванню й слуханню Господньої слави та величі. Він утримується від слухання матеріальних звуків, його слух звернено до трансцендентних звукових вібрацій Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а. Так само і сімейні люди, які мають деякі права на почуттєве задоволення, дуже обережно користуються такими правами. Статеве життя, збудники та дурманні засоби, використання в їжу м’яса — ось звичайні нахили людей, однак сімейна людина, яка дотримується в житті встановлених правил, не дозволяє собі невпорядкованого статевого життя й інших почуттєвих втіх. Шлюб, який засновано на релігійних засадах, є загальноприйнятним у всіх цивілізованих суспільствах, тому що він є шлях обмеження надмірної статевої активності. Таке обмежене статеве життя, що не засліплює людину — також різновид йаджн̃и, бо, опанувавши себе, ґр̣хастга жертвує прагненням до почуттєвих втіх задля вищого духовного буття.