Бґ. 2.18
Devanagari
अन्तवन्त इमे देहा नित्यस्योक्ताः शरीरिणः ।
अनाशिनोऽप्रमेयस्य तस्माद्युध्यस्व भारत ॥ १८ ॥
अनाशिनोऽप्रमेयस्य तस्माद्युध्यस्व भारत ॥ १८ ॥
Verse text
антаванта іме деха̄
нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣
ана̄ш́іно ’прамейасйа
тасма̄д йудгйасва бга̄рата
нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣
ана̄ш́іно ’прамейасйа
тасма̄д йудгйасва бга̄рата
Synonyms
анта-вантах̣ — тлінне; іме — усі ці; деха̄х̣ — матеріальні тіла; нітйасйа — вічного існування; укта̄х̣ — так кажуть; ш́арı̄рін̣ах̣ — втіленої душі; ана̄ш́інах̣ — того, хто ніколи не підлягає руйнуванню; апрамейасйа — невимірного; тасма̄т — тому; йудгйасва — бийся; бга̄рата — нащадок Бгарати.
Translation
Жива істота непідвладна руйнуванню, незмірна й вічна, лише тіло, в якому вона перебуває, приречене на загибель. Тому бийся, о нащадку Бгарати.
Purport
За своєю природою матеріальне тіло недовговічне. Воно може загинути одразу або ж через сто років — це лише питання часу. Зберігати тіло вічно неможливо. Проте, душа настільки мала, що ворог навіть не спроможний побачити її, годі казати про те, щоб убити. Як згадувалося в попередньому вірші, вона є такою дрібною, що її розміри навіть неможливо собі уявити. Таким чином, з обох поглядів немає приводу для скорботи, адже живу істоту неможливо знищити, а тривалість життя матеріального тіла, незважаючи на всі запобіжні заходи, все одно не вдасться продовжувати безмежно. Крихітна частка духовного цілого дістає певне матеріальне тіло залежно від своєї діяльності, і тому на протязі життя слід дотримуватись релігійних засад. У Веда̄нта-сӯтрах живу істоту визначено як світло, бо вона є невід’ємною часткою вищого світла; світло душі підтримує матеріальне тіло, так само, як сонячне світло підтримує життя всього всесвіту. Тільки-но душа покидає матеріальне тіло, воно починає розкладатись, отже, саме душа підтримує матеріальне тіло. Саме по собі тіло нічого не варте. Тому Арджуна отримав пораду стати до бою і не жертвувати справою релігії в ім’я якихось матеріальних тілесних розмірковувань.