Skip to main content

Бґ. 18.48

Текст

саха-джам̇ карма каунтейа
са-дошам апі на тйаджет
сарва̄рамбга̄ хі дошен̣а
дгӯмена̄ґнір іва̄вр̣та̄х̣

Послівний переклад

саха-джам — народжене одночасно; карма — робота; каунтейа — син Кунтı̄; са-дошам—з недоліками; апі—хоча; на—ніколи; тйаджет — слід відмовитись; сарва-а̄рамбга̄х̣ — будь-яка ризикована справа; хі—неодмінно; дошена—недоліками; дгӯмена—димом; аґніх̣—вогонь; іва—як; а̄вр̣та̄х̣—покритий.

Переклад

Як дим покриває вогонь, так і промахи супроводжують усяке зусилля. Отже, людині не слід відмовлятись від діяльності, яку зумовлює її природа, о син Кунтı̄, навіть якщо ця діяльність і сповнена вад.

Коментар

В обумовленому житті будь-яку діяльність опоганюють ґун̣и матеріальної природи. Навіть бра̄хман̣а мусить здійснювати жертвопринесення, що пов’язані з убивством тварин. Так само і кшатрійа, яким би праведним він не був, повинен битися з ворогами. Це неминуче для нього. Так само, навіть благочестивий комерсант змушений інколи приховувати свої прибутки або, щоб не вийти з бізнесу, час від часу вдаватись до операцій на чорному ринкові. Все це необхідне й неминуче. Так само й ш́ӯдра, що служить поганому господареві, повинен виконувати його накази, навіть якщо цього не варто робити. Незважаючи на такі недоліки, людина повинна неустанно виконувати визначені для неї обов’язки, тому що їх зумовлює її власна природа.

Тут наведено чудовий приклад. Хоча вогонь чистий, він оточений димом. Отже, дим не робить вогонь нечистим. Навіть покритий димом, вогонь залишається найчистішим з усіх елементів. Якщо хтось спробує відмовитись від діяльності кшатрійі і взяти на себе обов’язки бра̄хман̣и, то йому не слід гадати, що в діяльності бра̄хман̣и геть відсутні неприємні обов’язки. Доводиться зробити висновок, що в матеріальному світі ніхто не може повністю звільнитись від скверни матеріальної природи. В зв’язку з цим приклад вогню й диму є дуже вдалим. Взимку, коли людина з певною метою виймає з вогню камінь, то дим, бува, подразнює очі й інші члени, однак, без вогню не обійтись. Аналогічно, не слід відмовлятись від притаманних людині обов’язків через якісь неприємності, які завдають турбот. Навпаки, треба з усією рішучістю служити Верховному Господеві, виконуючи свої фахові обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и. В цьому полягає ознака досконалості. Якщо певна професійна діяльність виконується во ім’я вдоволення Верховного Господа, всі вади, що властиві цій діяльності, усуваються. Коли плоди праці буде очищено через віддане служіння, людина досягне досконалості й побачить в собі свою сутність, а це і є самоусвідомленням.