Бґ. 15.19
Текст
джа̄на̄ті пурушоттамам
са сарва-від бгаджаті ма̄м̇
сарва-бга̄вена бга̄рата
Послівний переклад
йах̣—кожний, хто; ма̄м—Мене; евам—так; асаммӯд̣гах̣—без сумніву; джа̄на̄ті—знає; пуруша-уттамам—Верховного Бога-Особу; сах̣—Він; сарва-віт—той, хто знає все; бгаджаті—виявляє віддане служіння; ма̄м—Мені; сарва-бга̄вена—з усякого погляду; бга̄рата—син Бгарати.
Переклад
Кожен, хто знає Мене як Верховного Бога-Особу і не сумнівається в цьому, вже пізнав усе, і тому він беззастережно віддається любовному служінню Мені, о сину Бгарати.
Коментар
Є чимало філософських теорій щодо справжнього, природного становища живих істот і Верховної Абсолютної Істини. В цьому вірші Верховний Бог-Особа чітко роз’яснює, що кожен, хто знає Господа Кр̣шн̣у як Верховну Особу, фактично знає все. Людину, яка не володіє таким знанням, приваблюють власні розумування про Абсолютну Істину, тоді як той, хто володіє досконалим знанням, не марнує дорогоцінного часу і безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, до відданого служіння Верховному Господеві. В Бгаґавад-ґı̄ті щоразу підкреслюється це, однак, ще є чимало впертих коментаторів Бгаґавад-ґı̄ти, які ототожнюють Верховну Абсолютну Істину з живими істотами.
Ведичне знання називають ш́руті, тобто знання, що його сприймають на слух. Людина повинна сприйняти це ведичне послання від таких авторитетів, як Кр̣шн̣а або Його представники. Тут Кр̣шн̣а чітко з’ясовує всі суттєві питання, і до Його слів варто дослухатись. Але просто слухати, як це роблять свині — замало, треба ще й зрозуміти все це за допомогою авторитетів. Слід відмовитись од суто теоретичних розумувань і смиренно слухати, що про живу істоту каже Бгаґавад-ґı̄та̄, і усвідомлювати, що жива істота завжди підлегла Верховному Богові-Особі. Кожен, хто зрозуміє це, — згідно з тим, що сказав Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, — знає суть Вед, їхнє призначення, для інших Веди — це прихована тайна.
Тут дуже важливим є слово бгаджаті. Це слово вживають у багатьох випадках, і воно виражає ідею служіння Верховному Господеві. Якщо людина віддається любовному служінню Господеві й сповнена свідомості Кр̣шн̣и, слід вважати, що вона опанувала все ведичне знання. В парампарі ваішн̣ав сказано, що той, хто присвятив себе відданому служінню Кр̣шн̣і, не має потреби вдаватись ще до якогось іншого духовного способу пізнання Верховної Абсолютної Істини. Така людина вже досягла призначення людського життя, бо вподобала віддане служіння Господеві. Вона вже перевершила всі попередні етапи духовного усвідомлення. Але якщо жива істота, мудруючи протягом сотень тисяч життів, не збагнула головного, того, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, і що кожен повинен вручити себе Йому, — то всі її роздуми впродовж стількох років і життів — даремна трата часу.