Бґ. 15.12

Неінтеліґентна людина не може збагнути, яким чином усе відбувається. Але, засвоюючи пояснення, які дає тут Господь, жива істота починає набувати істинного знання. Кожен бачить сонце, місяць, вогонь й електричне світло. Треба просто спробувати зрозуміти, що сяйво сонця, місяця, електричне світло та вогонь походять з Верховного Бога-Особи. Таке розуміння життя є початок свідомості Кр̣шн̣и і в ньому криються великі можливості для духовного розвою обумовленої душі в матеріальному світі. Живі істоти по суті своїй є невід’ємними частками Верховного Господа, і тут Він дає зрозуміти, як вони можуть повернутись додому, назад до Бога.

З даного вірша можна зрозуміти, що Сонце освітлює всю сонячну систему. Існують різноманітні всесвіти і сонячні системи, і там також є свої сонце, місяць і планети, однак в кожному всесвіті є лише одне Сонце. Як сказано в Бгаґавад-ґı̄ті (10.21), Місяць — це одна із зірок (накшатра̄н̣а̄м ахам ш́аш́ı̄). Сонячне світло походить з духовного неба, джерелом його є сяєво Верховного Господа. Зі сходом сонця розпочинається діяльність людей. Вони запалюють вогонь, щоб приготувати собі їжу, щоб пустити фабрики й т. ін.; багато речей робиться за допомогою вогню. Тому схід сонця, вогонь і місячне світло такі приємні для живих істот. Без їхньої допомоги не існувало б жодної живої істоти. Отже, якщо людина збагне, що блиск і сяйво сонця та місяця й світло вогню походять з Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, це означатиме, що вона пробудила свою свідомість Кр̣шн̣и. Місячне світло живить усі овочі. Воно настільки приємне, що люди дуже легко можуть зрозуміти, що живуть з ласки Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и. Без Його милості не може бути сонця, без Його милості не може бути місяця, без Його милості не може бути вогню, а без сонця, місяця й вогню життя неможливе. Ось деякі думки, що допомагають пробудити свідомість Кр̣шн̣и в обумовленій душі.