Бґ. 15.10

Слово джн̃а̄на-чакшушах̣ тут дуже важливе. Той, хто позбавлений знання, не може збагнути, яким чином жива істота залишає своє нинішнє тіло, ні того, якого виду тіло вона отримає в наступному житті, ні навіть того, чому зараз вона перебуває саме в такій тілесній формі. Розуміння цього потребує великих знань, які можна отримати з Бгаґавад-ґı̄ти й інших подібних джерел лише за посередництвом істинного духовного вчителя. Щасливою є та людина, яка готова засвоїти ці знання. Кожна жива істота залишає своє тіло за певних обставин, і за певних умов живе й насолоджується, зачарована матеріальною природою. Вона зазнає різного роду щастя й горя, прагнучи ілюзорних почуттєвих насолод. Люди, що вічно охоплені хтивістю й бажаннями, втрачають саму здатність збагнути мінливу природу свого тіла і своє перебування в ньому. Вони не можуть осягти це таїнство. Однак, людина, яка розвинула в собі духовне розуміння, може збагнути відмінність духу від тіла, зрозуміти, яким чином він міняє тіла і як насолоджується. Людина, яку наділено таким знанням, може бачити, як обумовлена жива істота страждає в матеріальному тілі. Тому ті, що перебувають на високому рівні свідомості Кр̣шн̣и, докладають усіх зусиль, щоб донести це знання до людей, чиє обумовлене життя сповнене горя. Розвиваючи свідомість Кр̣шн̣и, люди зможуть вийти із свого вбогого стану, щоб, звільнившись, перейти в духовний світ.