Бґ. 13.22

Цей вірш допомагає зрозуміти, яким чином жива істота переселяється з одного тіла до іншого. В другій главі пояснювалось, що жива істота переходить з одного тіла до іншого, подібно до того, як людина міняє одяг. Цю ж зміну одягу зумовлює прихильність живої істоти до матеріального існування. Доки живу істоту приваблює оманне проявлення, вона продовжує переходити з одного тіла до іншого. Внаслідок свого бажання панувати над матеріальною природою, вона потрапляє в такі несприятливі для неї умови. Під впливом матеріальних бажань жива істота інколи народжується напівбогом, інколи людиною, хижаком, птахом, хробаком, мешканцем вод, праведником, комахою. І так все це триває далі. У всіх випадках жива істота вважає, що вона — господар становища, хоча насправді вона перебуває під впливом матеріальної природи.

Тут пояснено, яким чином жива істота потрапляє в різноманітні тіла. Це відбувається внаслідок її зв’язку з трьома ґун̣ами природи. Тому їй слід піднятись над ними й досягнути трансцендентного становища, яке називають свідомістю Кр̣шн̣и. Якщо істота не перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, матеріальна свідомість примушує її переходити з одного тіла до іншого, тому що з прадавніх часів кожній істоті притаманні матеріальні жадання. Але такий світогляд слід змінити. І ця зміна можлива лише тоді, коли людина почне дослухатись до авторитетів. Найліпший приклад цього якраз перед нами: Арджуна вислуховує науку про Бога з уст Самого Кр̣шн̣и. Якщо жива істота із смиренням почне дослухатись до вищих авторитетів, вона втратить своє здавна пещене бажання панувати над матеріальною природою, і поступово, в міру того, як це бажання слабшатиме, вона почне зазнавати духовного щастя. У ведичній мантрі сказано, що, відповідно до розширення її знання в спілкуванні з Верховним Богом-Особою, істота стане все більше й більше насолоджуватись вічним блаженним життям.