TEXT 1
TEKST 1
Текст
Tekst
евам̇ сатата-йукта̄ йе
бгакта̄с тва̄м̇ парйупа̄сате
йе ча̄пй акшарам авйактам̇
теша̄м̇ ке йоґа-віттама̄х̣
evaṁ satata-yuktā ye
bhaktās tvāṁ paryupāsate
ye cāpy akṣaram avyaktaṁ
teṣāṁ ke yoga-vittamāḥ
Послівний переклад
Synonyms
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; евам—таким чином; сатата— завжди; йукта̄х̣—зайняті; йе—ті, хто; бгакта̄х̣—віддані; тва̄м— Тобі; парйупа̄сате—належним чином поклоняються; йе—ті, хто; ча—також; апі—знов; акшарам—вищому од чуттів; авйактам— невиявленому; теша̄м—з них; ке—хто; йоґа-віт-тама̄х̣—найдосконаліший у знанні йоґи.
arjunaḥ uvāca – Arjuna rzekł; evam – zatem; satata – zawsze; yuktāḥ – zaangażowani; ye – ci, którzy; bhaktāḥ – wielbiciele; tvām – Ciebie; paryupāsate – właściwie wielbią; ye – ci, którzy; ca – również; api – ponownie; akṣaram – poza zmysłami; avyaktam – niezamanifestowany; teṣām – z nich; ke – którzy; yoga-vit-tamāḥ – najbardziej doskonali w wiedzy o yodze.
Переклад
Translation
Арджуна спитав: Кого слід вважати більш досконалим: того, хто завжди належним чином віддано служить Тобі, чи того, хто вшановує безособистісного Брахмана, непроявлене?
Arjuna zapytał: Kto jest bardziej doskonały, ci, którzy są właściwie zaangażowani w służbę oddania dla Ciebie, czy ci, którzy wielbią niezamanifestowanego, bezosobowego Brahmana?
Коментар
Purport
Раніше Кр̣шн̣а вже пояснив Свій особистісний, імперсональний та всесвітній аспекти і описав усі категорії відданих і йоґів. Звичайно трансценденталістів поділяють на два класи: персоналістів та імперсоналістів. Той, хто поклоняється особистісному аспектові Господа, з усіх сил служить Верховному Господеві. Імперсоналіст також служить Кр̣шн̣і, але не безпосередньо, а розмірковуючи про безособистісний Брахман, непроявлене.
ZNACZENIE:
Do tej pory Kṛṣṇa wytłumaczył aspekt osobowy i bezosobowy Boga oraz formę kosmiczną i opisał wszystkie typy bhaktów (wielbicieli) i yogīnów. Ogólnie rzecz biorąc, transcendentalistów można podzielić na dwie grupy: impersonalistów i wielbicieli Boga osobowego. Wielbiciele Boga osobowego angażują całą swoją energię w służbę dla Najwyższego Pana. Impersonaliści nie angażują się bezpośrednio w służbę dla Kṛṣṇy, ale oddają się medytacji o niezamanifestowanym, bezosobowym Brahmanie.
З цієї глави ми дізнаємось, що серед різних способів усвідомлення Абсолютної Істини найвищим є бгакті-йоґа, або віддане служіння. Якщо людина прагне спілкуватись з Верховним Богом-Особою, їй слід звернутись до відданого служіння.
Dowiemy się z tego rozdziału, że spośród różnych procesów realizacji Prawdy Absolutnej najdoskonalszym jest bhakti-yoga, czyli służba oddania. Jeśli ktoś w ogóle pragnie obcować z Najwyższą Osobą Boga, musi przyjąć służbę oddania.
Тих, хто безпосередньо поклоняється Верховному Господеві й віддано служить Йому, називають персоналістами, а зайнятих роздумами про безособистісного Брахмана — імперсоналістами. І Арджуна запитує тут, хто із них перебуває в ліпшому становищі. Існують різні шляхи усвідомлення Абсолютної Істини, але Кр̣шн̣а в цій главі вказує, що бгакті-йоґа, тобто віддане служіння Йому, є найкращим з усіх. Це — найпряміший шлях і найлегший спосіб досягти спілкування з Богом.
Ci, którzy bezpośrednio wielbią Najwyższego Pana, pełniąc służbę oddania, nazywani są wyznawcami Osoby Boga. Natomiast impersonalistami nazywani są ci, którzy oddają się medytacji o bezosobowym Brahmanie. Arjuna pyta teraz, która z tych dwóch pozycji jest lepsza. Są różne sposoby realizowania Prawdy Absolutnej, ale w tym rozdziale Kṛṣṇa zapewnia, że bhakti-yoga, czyli służba oddania dla Niego – jest najwyższą ze wszystkich dróg. Jest to najszybszy i najłatwiejszy środek do osiągnięcia towarzystwa Boga.
У другій главі Бгаґавад-ґı̄ти Верховний Господь пояснив, що жива істота не є матеріальним тілом, але іскрою духовного. Абсолютна ж Істина є духовне ціле. У сьомій главі Він описує живу істоту як невід’ємну частку верховного цілого й радить цілком перенести свою увагу на це верховне ціле. У восьмій главі повторюється, що той, хто, покидаючи тіло, думає про Кр̣шн̣у, одразу ж переноситься на духовне небо, в обитель Кр̣шн̣и. Наприкінці шостої глави Господь прямо каже, що найдосконалішим з усіх йоґів є той, хто постійно спрямовує свій внутрішній погляд на Кр̣шн̣у. Чи не кожна глава закінчується підсумком, що людині слід прихилитися до особистісної форми Кр̣шн̣и, бо це — найвищий ступінь духовної реалізації.
W Rozdziale Drugim Pan wytłumaczył, że żywa istota nie jest tym materialnym ciałem, ale jest iskrą duchową. A Absolutna Prawda jest duchową całością. W Rozdziale Siódmym mówi też, że żywa istota jest integralną cząstką najwyższej całości i poleca, aby zwróciła ona całą swoją uwagę w kierunku owej całości. Rozdział Ósmy oznajmia, że każdy, kto myśli o Kṛṣṇie w momencie śmierci, zostaje natychmiast przeniesiony do świata duchowego, siedziby Kṛṣṇy. A w końcu Szóstego Rozdziału Pan mówi, że spośród wszystkich yoginów, ten, który myśli o Kṛṣṇie w głębi siebie, uważany jest za najbardziej doskonałego. Więc cała Gītā poleca oddanie dla osobowej formy Kṛṣṇy jako najwyższą formę realizacji duchowej.
Однак, існують люди, яких не приваблює особистісна форма Кр̣шн̣и. Вони настільки байдужі до Нього, що навіть складаючи коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, намагаються відвернути інших людей від Кр̣шн̣и і перенести всю їхню відданість на безособистісне брахмаджйоті. Вони вважають за краще розмірковувати про безособистісний невиявлений аспект Абсолютної Істини, який перебуває за межами чуттєвого сприймання.
Są jednak tacy, którzy nie są przyciągani do osobowej formy Kṛṣṇy. Są jej tak bardzo niechętni, że nawet przygotowując komentarze do Bhagavad-gīty, chcą również innych odciągnąć od Kṛṣṇy i skierować całe ich oddanie na bezosobowe brahma-jyoti. Wolą medytować o bezosobowej formie Absolutnej Prawdy, która jest niezamanifestowana i poza percepcją zmysłową.
Отже, існують два класи трансценденталістів, які йдуть різними шляхами, і Арджуна намагається вирішити питання про те, який з двох способів ліпший і трансценденталісти якої категорії досконаліші. Іншими словами, Арджуна хоче з’ясувати для себе своє власне становище, тому що він був прихильний до особистісної форми Кр̣шн̣и, а не до безособистісного Брахмана. Він хоче впевнитись в надійності своєї позиції. Медитація на імперсональний вияв як матеріального, так і духовного світу Верховного Господа — справа непроста. Справді, неможливо цілком осягнути безособистісний аспект Абсолютної Істини. Отож, Арджуна бажає запитати, чи варто марнувати час на це. В одинадцятій главі він наглядно переконується, що краще бути прихильним до особистісної форми Кр̣шн̣и, тому що таким чином можна пізнати й усі інші Його вияви, і це не заважатиме його любові до Кр̣шн̣и. Важливе питання, поставлене Арджуною, дозволяє з’ясувати різницю між імперсональним та особистісним уявленням про Абсолютну Істину.
Zatem są dwa typy transcendentalistów. Arjuna pragnie dowiedzieć się, który z tych procesów jest łatwiejszy, i który z tych dwóch typów transcendentalistów jest bardziej doskonały. Innymi słowy, wyjaśnia swoją pozycję, gdyż on przywiązany jest do osobowej formy Kṛṣṇy. Nie jest zainteresowany bezosobowym Brahmanem. Chce wiedzieć czy jego pozycja jest bezpieczna. Medytacja o manifestacji bezosobowej, czy to w świecie materialnym, czy duchowym, jest kłopotliwa. W rzeczywistości nie można doskonale pojąć bezosobowej cechy Prawdy Absolutnej. Dlatego Arjuna chce powiedzieć, „Jaki jest pożytek z takiej straty czasu?” Arjuna doświadczył w Rozdziale Jedenastym, że najlepiej być przywiązanym do osobowej formy Kṛṣṇy, gdyż tym samym mógł on poznać wszystkie inne formy. I jednocześnie nie została zakłócona jego miłość do Kṛṣṇy. To ważne pytanie, które Arjuna zadał Kṛṣṇie, wyjaśnia różnicę pomiędzy osobową i bezosobową koncepcją Prawdy Absolutnej.