Бґ. 11.54

Кр̣шн̣у можна осягти лише шляхом безроздільного відданого служіння. Він Сам пояснює це в подробицях у цьому вірші, щоб неавторитетні коментатори знали, що вони марно витрачають свій час в намаганнях зрозуміти Бгаґавад-ґı̄ту шляхом розумувань. Ніхто не може осягти Кр̣шн̣у і зрозуміти, яким чином Він постав перед Своїми батьками спочатку в чотирирукій формі, а потім одразу ж набрав дворукої. Це дуже важко зрозуміти, просто вивчаючи Веди або за допомогою філософських спекуляцій. Тому тут ясно стверджується, що ніхто не може побачити Його або проникнути в ці матерії. Але люди, які мають великий досвід у вивченні ведичної літератури, можуть черпати з неї дуже багато знань про Нього. Існує безліч правил і приписів, і той, хто бажає хоч трошки зрозуміти Кр̣шн̣у, повинен дотримуватись засад на впорядкування життя, які викладено в авторитетних джерелах. Можна накладати на себе тапасйу згідно з цими засадами. Наприклад, говіти на Джанма̄шт̣амı̄, день явлення Кр̣шн̣и, є серйозна тапасйа, і два дні на ека̄даш́ı̄, (одинадцятий день молодика та на одинадцятий день після місяця вповні). Щодо добродійності, то її слід спрямовувати на відданих Кр̣шн̣и, які з любов’ю служать Йому, поширюючи по всьому світі філософію Кр̣шн̣и, тобто свідомість Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и — це благословення, що послане людству. Рӯпа Ґосва̄мı̄ був надзвичайно вдячний Господу Чаітанйі й вважав Його найвеликодушнішим добродійником, бо Він щедро роздавав людям любов до Кр̣шн̣и, якої так важко досягти. Отже, якщо людина жертвує якусь суму відданим, що зайняті поширенням свідомості Кр̣шн̣и, — така добродійність є найрозумніша. І якщо людина поклоняється Кр̣шн̣і в храмі згідно з приписами (в храмах Індії ви завжди побачите скульптурне зображення, звичайно Вішн̣у або Кр̣шн̣и), то це сприяє її духовному розвиткові. Для початківців у відданому служінні Господеві храмове поклоніння є дуже важливим і це підтверджує ведична література (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23):

Людина, що непохитно віддана Верховному Господеві, під керівництвом духовного вчителя, в якого вона також непохитно вірить, може через одкровення побачити Верховного Бога-Особу. Той, хто не навчається в істинного духовного вчителя, не зможе засвоїти навіть початків науки про Кр̣шн̣у. Тут навмисно вжито слово ту, яке вказує, що жодний інший спосіб пізнання Кр̣шн̣и, крім навчання в істинного духовного вчителя, не може бути успішним, а, отже, придатним й рекомендованим.

Особистісні форми Кр̣шн̣и, тобто Його дворукий і чотирирукий образи, абсолютно відмінні від Його минущої всесвітньої форми, яку було явлено Арджуні. Чотирирука форма На̄ра̄йан̣и і дворука Кр̣шн̣и — вічні й трансцендентні, тоді як всесвітня форма, продемонстрована Арджуні, — минуща. Саме слово судурдарш́ам означає «важко побачити» і передбачає, що ніхто досі не спостерігав всесвітньої форми. Це слово також свідчить, що не було потреби являти цю форму відданим. На прохання Арджуни Кр̣шн̣а явив цей образ, щоб в майбутньому, коли хтось почне видавати себе за Господнє втілення, його можна буде попросити явити свою всесвітню форму.

Слово на, неодноразово вживане в попередньому вірші, вказує, що людині не слід дуже пишатись академічною обізнаністю в ведичних питаннях. Вона повинна звернутись до відданого служіння Кр̣шн̣і. Лише тоді людина стає здатною писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти.

Всесвітня форма Кр̣шн̣и перетворюється на чотирируку форму На̄ра̄йан̣и, а потім Він прибирає Своєї природної дворукої форми. Це свідчить, що чотирирукі й усі інші форми, які згадано у ведичній літературі, є експансіями одвічного дворукого Кр̣шн̣и. Він є джерело всіх проявлень та еманацій. Кр̣шн̣а відрізняється навіть од усіх цих Своїх форм, вже не кажучи про Його безособистісний аспект. Щодо чотирируких форм Кр̣шн̣и, то в Ведах сказано, що навіть найближча до Кр̣шн̣и чотирирука форма (Маха̄-Вішн̣у, який лежить на поверхні космічного океану і видихає та вдихає незліченні всесвіти) також є експансією Верховного Господа. Як сказано у Брахма-сам̇гіті (5.48) :

«Маха̄-Вішн̣у, в якого входять всі незліченні всесвіти і з якого вони потім знову виходять, слідуючи за Його диханням, є повновладною експансією Кр̣шн̣и. Тому я поклоняюсь Ґовінді, Кр̣шн̣і, причині всіх причин». Отже, врешті-решт, слід рішуче поклонятись особистісній формі Кр̣шн̣и як Верховному Богові-Особі, який уособлює вічне блаженство і знання. Він — джерело всіх форм Вішн̣у, Він породжує всі втілення, або авата̄ри, Він — одвічна Верховна Особа, як це стверджує Бгаґавад-ґı̄та̄.

У ведичній літературі (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.1) знаходимо такий вислів:

«Я схиляюсь в шанобливому поклоні перед Кр̣шн̣ою, якому притаманна трансцендентна форма блаженства, вічності та знання. Я висловлюю Йому свою шану, тому що зрозуміти Його означає зрозуміти Веди, отже, Він є вищий духовний вчитель». Далі там сказано: кр̣шн̣о ваі парамам̇ даіватам — «Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ 1.3). Еко ваш́ı̄ сарва-ґах̣ кр̣шн̣а ı̄д̣йах̣ — «саме Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа, і Йому слід поклонятись». Еко ’пі сан бахудга̄ йо ’вабга̄ті — «Кр̣шн̣а один, але Він являє Себе в безлічі форм, проявлень та втілень» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ 1.21).

Брахма-сам̇гіта̄ (5.1) каже:

«Верховний Бог-Особа — це Кр̣шн̣а, і тіло Його зіткане з вічності, знання й блаженства. Він не має початку, бо Він — початок усього. Він — причина всіх причин».

В іншому місці сказано: йатра̄ватı̄рн̣ам̇ кр̣шн̣а̄кгйам̇ парам̇ брахма нара̄кр̣ті — «Верховна Абсолютна Істина — це особа. Ім’я цієї особи — Кр̣шн̣а, й іноді Він сходить на цю Землю». В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам також наведено опис різних втілень Верховного Бога-Особи і їхній перелік містить також ім’я Кр̣шн̣и. Але далі сказано, що Кр̣шн̣а не є втілення Бога, а Він Сам є одвічний Верховний Бог-Особа (ете ча̄м̇ш́а-кала̄х̣ пум̇сах̣ кр̣шн̣ас ту бгаґава̄н свайам).

Подібно до цього, у Бгаґавад-ґı̄ті Господь каже: маттах̣ паратарам̇ на̄нйат — «не існує нічого вище від Моєї форми Бога-Особи, Кр̣шн̣и». В іншому місці Бгаґавад-ґı̄ти Він також каже: ахам а̄дір хі дева̄на̄м — «Я джерело всіх напівбогів». З’ясувавши за допомогою Кр̣шн̣и суть Бгаґавад-ґı̄ти, Арджуна також каже: парам̇ брахма парам̇ дга̄ма павітрам̇ парамам̇ бгава̄н — «тепер я цілком усвідомив, що Ти — Верховний Бог-Особа, Абсолютна Істина й пристановище всього сущого. Таким чином, всесвітня форма, що її Кр̣шн̣а явив Арджуні, не є первинною формою Господа. Первинний, одвічний образ — це Кр̣шн̣а. Всесвітню ж форму, з тисячами голів й рук, Кр̣шн̣а являє лише на те, щоб привернути увагу тих, хто не має любові до Бога. Ця Його форма — другорядна.

Всесвітній образ не приваблює чистих відданих, які перебувають в різних трансцендентних стосунках з Господом. Верховний Господь у Своїй початковій формі Кр̣шн̣и відповідає взаємністю на трансцендентну любов Своїх відданих. Тому Арджуна, якого поєднувала з Кр̣шн̣ою щира дружба, не відчував ніякого задоволення, споглядаючи всесвітню форму, вона, радше, злякала його. Арджуна, який постійно перебував у товаристві Кр̣шн̣и, був наділений трансцендентним баченням; він не був пересічною людиною і тому його не зачарувала всесвітня форма. Ця форма може здаватись чудовою тим людям, які вдосконалюють себе за допомогою кармічної діяльності, але для відданих, які з любов’ю служать Господу, дворука форма Кр̣шн̣и є найдорожча.