Бґ. 10.11

Коли Господь Чаітанйа в Бенаресі поширював оспівування маха̄-мантри Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, тисячі людей йшли за Ним. Прака̄ш́а̄нанда Сарасватı̄, дуже впливовий і освічений тогочасний учений з Бенареса, висміював Господа Чаітанйу за сентиментальність. Іноді філософи критикують відданих, бо вважають, що більшість з них перебуває в пітьмі невігластва, а з філософського погляду є наївними сентименталістами. Насправді ж це не так. Є дуже й дуже освічені вчені, які сформулювали філософію відданості Господу. Але Сам Кр̣шн̣а з середини серця допомагає відданому, навіть якщо він не користується їхніми книжками або допомогою свого духовного вчителя, але щиро й віддано служить Господу. Тому щирий відданий, залучений до свідомості Кр̣шн̣и, не може бути позбавлений знання. Єдина необхідна для цього умова — сповнившись свідомості Кр̣шн̣и, виконувати віддане служіння.

Сучасні філософи думають, що людина, яка не вміє аналізувати речі, не може набути чистого знання. Верховний Господь відповідає на це, що людям, які вдаються до чистого відданого служіння, допомагає Сам Верховний Бог, навіть якщо вони й не мають належної освіти й достатнього знання ведичних засад, — так стверджується в цьому вірші.

Господь каже Арджуні, що шляхом простого розумування, по суті, неможливо осягти Вищу Істину, Абсолютну Істину, Верховного Бога-Особу, тому що Верховна Істина, Кр̣шн̣а, настільки великий, що, просто напружуючи розум, неможливо зрозуміти й осягнути Його. Потрібна любов до Абсолютної Істини й відданість Їй, бо інакше людина може розмірковувати мільйони років і ніколи так і не зрозуміє Кр̣шн̣у, який і є Вищою Істиною. Тільки за допомогою відданого служіння можна зробити приємне Вищій Істині, Кр̣шн̣і, й через Свою незбагненну енерґію Він являє Себе серцю чистого відданого. Чистий відданий завжди має Кр̣шн̣у в своєму серці, і, як сонце розсіює темряву ночі, так Кр̣шн̣а негайно розвіює пітьму невігластва. Такою є особлива милість Кр̣шн̣и до чистого відданого.

Внаслідок матеріального оточення, протягом багатьох мільйонів життів забруднювалось серце живої істоти, і воно завжди покрите порохом матеріалізму, але цей пил легко зняти і сягнути рівня чистого знання, якщо присвятити себе відданому служінню й постійному оспівуванню Харе Кр̣шн̣а. Лише за допомогою такого оспівування та відданого служіння можна досягти кінцевої мети — Вішн̣у, але не шляхом спекулятивних роздумів чи дискусій. Чистого відданого не повинні хвилювати життєві проблеми, йому нема чого турбуватись, бо поки він вижене пітьму із свого серця, Верховний Господь, задоволений любовним служінням відданого, забезпечує його всім необхідним. У цьому полягає сутність учення Бгаґавад-ґı̄ти. Вивчаючи Бгаґавад-ґı̄ту, людина може повністю вручити себе Верховному Господеві й присвятити себе чистому любовному служінню Йому. Господь цілком опікується нею, і тому людина звільнюється від будь-яких матеріальних прагнень.