Skip to main content

Бґ. 1.21-22

Текст

арджуна ува̄ча
сенайор убгайор мадгйе
ратгам̇ стга̄пайа ме ’чйута
йа̄вад ета̄н нірı̄кше ’хам̇
йоддгу-ка̄ма̄н авастгіта̄н
каір майа̄ саха йоддгавйам
асмін ран̣а-самудйаме

Послівний переклад

арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказав; сенайох̣ — армій; убгайох̣ — обох; мадгйе—між; ратгам—колісницю; стга̄пайа—тримай; ме— мій; ачйута—о непогрішний; йа̄ват—поки; ета̄н—усіх цих; нірı̄кше—можу роздивитись; ахам—я; йоддгу-ка̄ма̄н—які прагнуть битись; авастгіта̄н—вишикуваних на полі бою; каіх̣—з ким; майа̄— мною; саха—разом; йоддгавйам—повинен битися з; асмін—у цьому; ран̣а—герць; самудйаме—намагаючись.

Переклад

Арджуна сказав: О непохибний, прошу Тебе, виведи мою колісницю між двох армій, щоб я зміг побачити присутніх тут — тих, що прагнуть бою і з ким я маю зітнутись у цій великій битві.

Коментар

Хоча Господь Кр̣шн̣а і є Верховний Бог-Особа, Він, із Своєї незбагненної ласки, служив Своєму другові. Він ніколи не змінює Своєї прихильності до вірних Йому, і тому тут Арджуна звертається до Нього як до «непохибного». Крім того, як колісничий Арджуни, Він, не вагаючись, виконує його накази і Арджуна називає Його за це непохибним. Хоча з ласки до Свого відданого Господь грав роль візничого, Його верховне становище не викликає сумніву. За будь-яких обставин Він є Верховний Бог-Особа, Хр̣шı̄кеш́а, Володар усіх чуттів. Стосунки між Господом та Його слугою дуже ніжні й суто трансцендентні. Так само, як вірний слуга Господа завжди радо служить Йому, так і Господь прагне зробити якусь послугу Своєму відданому. Господь отримує навіть ще більше задоволення, коли Його чисті бгакти дають накази Йому, ніж коли Він наказує Сам. Усі коряться Йому як Володареві й немає нікого вищого од Нього, хто б наказував Йому. Коли ж трапляється, що Йому наказують чисті віддані — Господь зазнає трансцендентної насолоди, хоча Він, безумовно, панує над усіма обставинами.

Арджуна — чистий відданий, він не мав бажання битись із своїми кузенами та братами, але його змусила до того впертість Дурйодгани, який не погоджувався ні на які мирні перемовини. Тому він дуже хотів побачити, хто з старшин присутній на полі бою. Хоча не могло бути й мови про примирення на полі бою, він хотів побачити їх ще раз, подивитися, наскільки вони були схильні до участі в цій зовсім небажаній війні.