Skip to main content

ТЕКСТ 16

Text 16

Текст

Текст

свайам̇ дханур два̄ри нидха̄йа ма̄йа̄м̇
бхра̄тух̣ пуро мармасу та̄д̣ито ’пи
са иттхам атйулбан̣а-карн̣а-ба̄н̣аир
гата-вйатхо ’йа̄д уру ма̄найа̄нах̣
свайам̇ дганур два̄ріи нідха̄йа ма̄йа̄м̇
бгра̄тух̣ пуро мармасу та̄д̣іто ’пі
са іттхам атйулбан̣а-карн̣а-ба̄н̣аір
ґата-вйатхо ’йа̄д уру ма̄найа̄нах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

свайам — он сам; дханух̣ два̄ри — лук к двери; нидха̄йа — поставив; ма̄йа̄м — внешняя энергия; бхра̄тух̣ — брата; пурах̣ — из дворца; мармасу — в самое сердце; та̄д̣итах̣ — поразившие; апи — несмотря на; сах̣ — он (Видура); иттхам — так; ати-улбан̣а — жестоко; карн̣а — ухо; ба̄н̣аих̣ — стрелами; гата-вйатхах̣ — не жалел; айа̄т — взволнованный; уру — великий; ма̄на-йа̄нах̣ — считая.

свайам  —  він сам; дганух̣  —  лук; два̄рі  —  біля дверей; нідга̄йа  —  поклавши; ма̄йа̄м  —  зовнішня енерґія; бгра̄тух̣  —  брата; пурах̣  —  з палацу; мармасу  —  до глибини серця; та̄д̣ітах̣  —  вражений; апі  —  не зважаючи на; сах̣  —  він (Відура); іттгам  —  так; аті-улбан̣а  —  гостро; карн̣а  —  вухо; ба̄н̣аіх̣  —  стрілами; ґата-вйатгах̣  —  не побиваючись; айа̄т  —  схвильований; уру  —  велика; ма̄на-йа̄нах̣  —  так роздумуючи.

Перевод

Переклад

Пронзенный стрелами этих жестоких слов, поразивших его в самое сердце, Видура покинул дворец брата, оставив у порога свой лук. Он не сожалел о случившемся, ибо понимал, что никто не может выйти из-под высшей власти внешней энергии.

Вражений до глибини свого серця стрілами цих слів, Відура поставив свій лук біля дверей і покинув братів палац. Він не побивався тим, що сталося, роздумуючи про велику силу зовнішньої енерґії.

Комментарий

Коментар

Чистый преданный не теряет самообладания даже в самых опасных и неприятных ситуациях, которые создает внешняя энергия Господа. В «Бхагавад-гите» (3.27) сказано:

ПОЯСНЕННЯ: Чистого відданого Господа не виводить з рівноваги навіть найтяжча скрута, що її породжує зовнішня енерґія Господа. У «Бгаґавад-ґіті» (3.27) сказано:

пракр̣тех̣ крийама̄н̣а̄ни
гун̣аих̣ карма̄н̣и сарваш́ах̣
ахан̇ка̄ра-вимӯд̣ха̄тма̄
карта̄хам ити манйате
пракр̣тех̣ крійама̄н̣а̄ні
ґун̣аіх̣ карма̄н̣і сарваш́ах̣
аган̇ка̄ра-вімӯд̣га̄тма̄
карта̄хам іті манйате

Находясь под влиянием различных гун материальной природы, обусловленная душа пребывает в плену материального существования. Ложное эго заставляет ее думать, будто все свои действия она совершает сама. Внешняя энергия Господа, материальная природа, подвластна Верховному Господу, а обусловленная душа находится в полной власти внешней энергии. Следовательно, обусловленное живое существо связано по рукам и ногам законами Господа. Однако под влиянием иллюзии оно считает себя независимым в своих действиях. Поступки Дурьйодханы были навязаны ему внешней энергией, которая впоследствии уничтожила и его самого. Он не только не прислушался к разумному совету Видуры, но и оскорбил этого благородного человека, который желал добра всей его семье. Видура понимал это, поскольку был чистым преданным Господа. Хотя слова Дурьйодханы причинили ему боль, Видура видел, что Дурьйодхана находится во власти майи, внешней энергии, и несется навстречу собственной гибели. Он понимал, что никто не может выйти из-под высшей власти внешней энергии. Вместе с тем он видел, как внутренняя энергия Господа помогает ему в сложившейся ситуации. Преданный всегда готов отречься от мира, поскольку никакие мирские радости не способны принести ему удовлетворения. Видура никогда не дорожил возможностью жить во дворце своего брата. Он в любую минуту был готов уйти оттуда, чтобы полностью посвятить себя трансцендентному любовному служению Господу. И вот по милости Дурьйодханы он получил такую возможность, поэтому, вместо того чтобы сокрушаться из-за нанесенного ему оскорбления, Видура в глубине души был благодарен Дурьйодхане за то, что тот дал ему возможность уединиться в святом месте и посвятить себя преданному служению Господу. Особого внимания в данном стихе заслуживает слово гата-вйатхах̣ («не сожалея о случившемся»), поскольку это происшествие избавило Видуру от всех беспокойств, с которыми неизбежно связана материальная деятельность. Итак, он решил, что ему больше нет смысла защищать своего обреченного брата и, оставив у его дверей свой лук, покинул дворец, прежде чем Дурьйодхана успел что-либо предпринять. Майя, высшая энергия Господа, в данной ситуации действовала и как внутренняя, и как внешняя Его энергия.

Під впливом трьох ґун зовнішньої енерґії зумовлена душа занурюється в матеріальне буття. Покрита оманним его, вона вважає, що всі дії вершить вона сама. Зовнішня енерґія Господа, матеріальна природа, повністю підвладна Верховному Господу, а зумовлена душа міцно зв’язана путами зовнішньої енерґії. Отже, зумовлена душа цілковито підпорядкована законам Господа. Але в омані вона вважає себе незалежною в своїх діях. Дурйодгана діяв під таким ілюзорним впливом зовнішньої енерґії, і врешті-решт вона його стерла в порох. Він не тільки не прислухався до мудрої поради Відури, а й навпаки, образив цю велику душу, що бажала добра усій його родині. Відура був чистий відданий Господа і тому зрозумів усе правильно. Дурйодгана жорстоко образив Відуру своїми словами, однак Відура бачив, що Дурйодгана, корячись впливу майі, зовнішньої енерґії, котиться до загибелі. Це викликало в нього думки про велику силу зовнішньої енерґії, і разом з тим він побачив, як йому допомогла в цій ситуації внутрішня енерґія Господа. Відданий завжди відречений, тому що ніякі земні принади не можуть його задовольнити. Відуру ніколи не був прив’язаний до життя в царському палаці брата. Він завжди був готовий покинути палац і повністю присвятити себе на трансцендентне любовне служіння Господу. І ось, завдяки Дурйодгані, йому випала така нагода, тому, замість журитися через свою грубу образу, він подумки подякував Дурйодгані, бо таким чином отримав змогу усамітнитися в святих місцях і цілковито зануритись у віддане служіння Господу. Особливої уваги тут заслуговують слова ґата-вйатгах̣ (не журячись), бо вони свідчать, що Відура був вищий за турботи, які мучать кожну людину, обплутану сітями матеріальної діяльності. Він вирішив, що йому немає потреби з луком в руках захищати брата, бо той уже прирік себе на крах. Тому Відура покинув палац, не чекаючи, поки Дурйодгана вдасться до дії. Майа, вища енерґія Господа, проявила тут як свій зовнішній, так і внутрішній аспекти.