ТЕКСТ 9
ВІРШ 9
Текст
Текст
нирр̣тим̇ тв абхичаран йаджет
ка̄ма-ка̄мо йаджет сомам
ака̄мах̣ пурушам̇ парам
нірр̣тім̇ тв абгічаран йаджет
ка̄ма-ка̄мо йаджет сомам
ака̄мах̣ пурушам̇ парам
Пословный перевод
Послівний переклад
ра̄джйа-ка̄мах̣ — тот, кто хочет править империей или царством; манӯн — Ману, полувоплощениям Бога; дева̄н — полубогам; нирр̣тим — демонам; ту — но; абхичаран — желающий победы над врагом; йаджет — должен поклоняться; ка̄ма-ка̄мах̣ — тот, кто стремится к удовлетворению чувств; йаджет — должен поклоняться; сомам — полубогу по имени Чандра; ака̄мах̣ — тот, у кого нет материальных желаний; пурушам — Верховной Личности Бога; парам — Всевышнему.
ра̄джйа-ка̄мах̣ — хто хоче заволодіти імперією чи царством; манӯн — Ману, напівутіленням Бога; дева̄н — півбогам; нірр̣тім — демонам; ту — однак; абгічаран — прагнучи перемоги над ворогом; йаджет — треба поклонятися; ка̄ма-ка̄мах̣ — той, хто прагне чуттєвої насолоди; йаджет — повинен поклонятися; сомам — півбогові Чандрі; ака̄мах̣ — той, хто не прагне задоволення жодних матеріальних бажань ; пурушам — Верховному Богові-Особі; парам — Всевишньому.
Перевод
Переклад
Тому, кто хочет править царством или империей, следует поклоняться Ману; стремящимся к победе над своими врагами нужно почитать демонов, а ищущим чувственных наслаждений — Луну. Но тот, у кого не осталось никаких материальных желаний, должен поклоняться Верховной Личности Бога.
Той, хто прагне володіти царством чи імперією, повинен поклонятись Ману. Хто хоче перемоги над ворогами, повинен поклонятися демонам, а той, хто бажає чуттєвої насолоди, повинен поклонятися Місяцеві. Але той, хто не бажає ніяких матеріальних насолод, повинен поклонятись Верховному Богові-Особі.
Комментарий
Коментар
Для освобожденной души все перечисленные выше наслаждения лишены всякого смысла. Разнообразные материальные наслаждения прельщают только тех, кто обусловлен материальными гунами внешней энергии. Иначе говоря, у трансценденталиста нет никаких материальных желаний, тогда как материалиста обуревают всевозможные желания, которые он стремится удовлетворить. Господь утверждает, что материалисты, ищущие материальных наслаждений и добивающиеся ради этого благосклонности разных полубогов (как описано выше), не владеют своими чувствами, и потому их привлекают совершенно бессмысленные вещи. Следовательно, нужно отбросить все желания материальных наслаждений и, прислушавшись к голосу разума, поклоняться Верховной Личности Бога. Лидеры неразумных людей еще глупее последних, поскольку открыто проповедуют совершенный вздор, говоря, что, какой бы форме полубога ни поклонялся человек, результат будет одним и тем же. Такая проповедь не только идет вразрез с наставлениями «Бхагавад-гиты» и «Шримад- Бхагаватам», она просто нелепа. Утверждать это так же глупо, как заявлять, что любой купленный вами билет даст вам возможность добраться до одного и того же места назначения. Нельзя добраться из Дели до Бомбея, купив билет до Бароды. В этом стихе ясно сказано, что все подобные виды поклонения предназначены для людей, которых обуревают материальные желания, но тому, кто освободился от желания материальных наслаждений, следует поклоняться Верховному Господу Шри Кришне, Личности Бога. Такой процесс поклонения называется преданным служением. Чистое преданное служение — это служение Господу, свободное от малейшей примеси желаний, в том числе и желания заниматься кармической деятельностью или эмпирической философией. Верховному Господу можно поклоняться и для удовлетворения материальных желаний, но из следующего стиха станет ясно, что результат такого поклонения будет иным. Обычно Господь не исполняет материальных желаний, связанных с удовлетворением чувств, но тем, кто поклоняется Ему, Он дарует такую милость, поскольку в конце концов они полностью избавляются от желания материальных наслаждений. Из сказанного следует, что стремление к материальным наслаждениям необходимо свести к минимуму, а для этого нужно поклоняться Верховной Личности Бога, Господу, которого в данном стихе называют парам, то есть находящимся вне материального мира. Шрипада Шанкарачарья также говорил: на̄ра̄йан̣ах̣ паро ’вйакта̄т — Верховный Господь пребывает за пределами материального творения.
ПОЯСНЕННЯ: Звільнена людина в усіх насолодах, перелічених вище, не бачить нічого вартого уваги. Матеріальні втіхи приваблюють тільки тих, хто зумовлений матеріальними ґунами зовнішньої енерґії. Іншими словами, трансценденталіст не прагне задовольнити якісь матеріальні бажання, натомість матеріаліст прагне задовольнити дуже багато найрізноманітніших бажань. Господь чітко сказав, що матеріалісти, які, прагнучи матеріальної насолоди, запобігають ласки різних півбогів (як описано вище), через свою неспроможність панувати над чуттями віддаються безглуздій діяльності. Отже, треба відкинути будь-які бажання матеріального задоволення і, сягнувши по розум, поклонятися Верховному Богові-Особі. Ватажки нетямущих людей ще більш безголові за свою паству, тому що відкрито проголошують безглузді речі, запевняючи, що можна поклонятися будь-якому півбогові і досягнути однакового для всіх результату. Такого роду повчання не тільки суперечать вченню «Бгаґавад-ґіти» та «Шрімад-Бгаґаватам», а й просто безглузді. Вони так само безглузді, як запевнення в тому, що, хоч би який квиток ми купили, ми дістанемось до одного й того самого місця. Якщо ми купили квиток з Делі до Бароди, нас не завезуть у Бомбей.
У цьому вірші чітко сказано, що для переповнених всілякими бажаннями людей існує багато різних форм поклоніння, але той, хто вільний від бажань матеріальної насолоди, повинен поклонятися Верховному Господеві, Шрі Крішні, Богові- Особі. І таке поклоніння називається відданим служінням. Виконувати чисте віддане служіння означає служити Господу без найменшої тіні матеріальних бажань: без бажання насолоджуватись плодами своєї діяльности і без бажання будувати свої філософські теорії. Для того щоб сповнити свої матеріальні бажання, можна поклонятись Верховному Господеві, і це, як пояснює наступний вірш, дасть результат, якісно відмінний від результату поклоніння півбогам. Зазвичай Господь не задовольняє матеріальних бажань, метою яких є чуттєва насолода, проте тим, хто Йому поклоняється, Він Сам дарує всі матеріальні благословення, тому що зрештою Його віддані звільняються від бажань матеріальної насолоди. Отже, випливає висновок, що бажання матеріальної насолоди треба звести до мінімуму і для цього треба поклонятись Верховному Богові-Особі, названому тут парам — тим, хто поза матеріальним світом. Шріпада Шанкарачар’я теж сказав: на̄ра̄йан̣ах̣ паро ’вйакта̄т — Верховний Господь перебуває поза межами матеріального буття.