ТЕКСТ 20
ВІРШ 20
Текст
Текст
додхӯйати набхасвати
татра ва̄йур гандха-вахо
гхра̄н̣о наси джигхр̣кшатах̣
додгӯйаті набгасваті
татра ва̄йур ґандга-вахо
ґгра̄н̣о насі джіґгр̣кшатах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
на̄сике — в ноздрях; нирабхидйета̄м — развившись; додхӯйати — быстро дующий; набхасвати — поток воздуха; татра — затем; ва̄йух̣ — воздух; гандха-вах̣ах̣ — благоухание; гхра̄н̣ах̣ — обоняние; наси — в носу; джигхр̣кшатах̣ — желающего вдыхать аромат.
на̄сіке — в ніздрях; нірабгідйета̄м — розвиваючись; додгӯйаті — швидко дмучи; набгасваті — дихання; татра — тоді; ва̄йух̣ — повітря; ґандга-вахах̣ — пахощі; ґгра̄н̣ах̣ — чуття запаху ; насі — в носі ; джіґгр̣кшатах̣ — бажаючи відчувати запахи.
Перевод
Переклад
Затем, когда верховный пуруша пожелал вдохнуть запахи, возникли ноздри и дыхание, появился носовой аппарат и ароматы. Вместе с этим на свет появилось божество, повелевающее воздухом, который переносит запахи.
Потім, коли верховний пуруша забажав відчувати запахи, виникли ніздрі і дихання , з’явились ніс і запахи , а також проявилось панівне божество повітря, що переносить запахи.
Комментарий
Коментар
Носовой аппарат, запах, божество, управляющее воздухом, обоняние и пр. появились одновременно, когда Господь пожелал ощутить запах. Это положение подтверждают ведические мантры Упанишад, в которых говорится, что живое существо, подчиненное Господу, может сделать что-либо только после того, как этого захочет Всевышний. Живое существо способно видеть, только когда видит Господь, оно может обонять, только когда обоняет Господь, и так далее. Это означает, что живое существо не способно действовать независимо от Господа. Оно может независимо задумать что-либо, но не совершить задуманное. Свобода помыслов предоставляется живому существу по милости Господа, но на то, чтобы осуществить их, также необходима милость Господа. Это нашло выражение в известной поговорке: человек предполагает, а Бог располагает. Все эти разъяснения призваны проиллюстрировать идею полной зависимости живых существ и абсолютной независимости Верховного Господа. Недалекие люди, претендующие на равенство с Богом, прежде должны доказать, что они абсолютны и независимы, и лишь потом заявлять о своем тождестве с Богом.
ПОЯСНЕННЯ: Носовий апарат, запах, панівне божество повітря, чуття запаху тощо виникли водночас, коли Господь забажав відчути запах. Ведичні мантри Упанішад потверджують це, вказуючи, що, до того як підпорядкована жива істота може діяти відповідно до певного бажання, цього спочатку повинен побажати Всевишній. Жива істота може бачити тільки тоді, коли бачить Господь, вона може відчувати запахи тільки тоді, коли Господь відчуває їх, і так далі. Це означає, що жива істота нічого не може робити незалежно. Вона може тільки задумати щось незалежно, але незалежно здійснити це вона не може. Незалежність думки дано істоті з Господньої милости, проте втілитись у життя її думки можуть тільки з милости Господа. Тому є прислів’я: «Людина гадає, а Бог дозволяє». Ці всі вірші з’ясовують абсолютну залежність живих істот і абсолютну незалежність Верховного Господа. Малорозумні люди, які проголошують себе рівними Богові, перш як доводити свою єдність із Богом, повинні спочатку довести свою абсолютність та незалежність.