VERSO 8
8
Texto
Текст
santuṣṭo mita-bhuṅ muniḥ
vivikta-śaraṇaḥ śānto
maitraḥ karuṇa ātmavān
сантушт̣о міта-бгун̇ муніх̣
вівікта-ш́аран̣ах̣ ш́а̄нто
маітрах̣ карун̣а а̄тмава̄н
Sinônimos
Послівний переклад
йадр̣ччгайа̄ — без труднощів; упалабдгена — тим, що вдається здобути; сантушт̣ах̣ — задоволений; міта — мало; бгук — їсти; муніх̣ — вдумливий; вівікта-ш́аран̣ах̣ — живучи на відлюдді; ш́а̄нтах̣ — вмиротворений; маітрах̣ — приязний; карун̣ах̣ — співчутливий; а̄тма-ва̄н — що володіє собою і що пізнав себе.
Tradução
Переклад
Como sua renda, o devoto deve contentar-se com aquilo que ele ganha sem muita dificuldade. Ele não deve comer mais do que o necessário. Deve viver num lugar retirado e sempre ser meditativo, pacífico, amistoso, compassivo e autorrealizado.
Відданий повинен задовольнятися прибутком, який йому вдається заробити без надмірних зусиль. Він не повинен переїдати. Він повинен жити усамітнено і завжди залишатися вдумливим, вмиротвореним, приязним, співчутливим і свідомим своєї суті.
Comentário
Коментар
Todos que aceitaram um corpo material precisam suprir as necessidades do corpo, agindo ou ganhando alguma subsistência. O devoto só deve trabalhar pela renda que for absolutamente necessária. Ele deve sempre contentar-se com tal renda e não se esforçar por ganhar cada vez mais, simplesmente para acumular coisas desnecessárias. Vemos pessoas no estado condicionado que não têm dinheiro, porém vivem trabalhando arduamente para ganhar algum dinheiro com o objetivo de assenhorear-se da natureza material. Kapiladeva ensina que não devemos nos esforçar arduamente por coisas que podem vir automaticamente, sem esforço extrínseco. A palavra exata usada a esse respeito, yadṛcchayā, significa que toda entidade viva tem felicidade e tristeza predeterminadas em seu corpo atual; essa é a chamada lei do karma. Não é possível que simplesmente através de esforços por acumular cada vez mais dinheiro alguém seja capaz de fazê-lo; caso contrário, quase todos estariam no mesmo nível de riqueza. Na realidade, todos estão ganhando e adquirindo de acordo com seu karma predestinado. Segundo a conclusão do Bhāgavatam, às vezes nos defrontamos com condições perigosas ou miseráveis sem nos esforçar para isso, e, da mesma forma, temos condições prósperas sem nos esforçar por obtê-las. Aconselha-se que deixemos essas coisas virem da maneira predestinada. Devemos ocupar nosso tempo valioso no desempenho da consciência de Kṛṣṇa. Em outras palavras, devemos nos contentar com nossa condição natural. Se, pela predestinação, alguém é posto em determinadas condições de vida que são menos prósperas em comparação com a posição de outrem, ele não deve ficar perturbado. Deve simplesmente esforçar-se por utilizar seu tempo valioso para avançar em consciência de Kṛṣṇa. O avanço em consciência de Kṛṣṇa não depende de nenhuma condição materialmente próspera ou miserável: está livre das condições impostas pela vida material. Um homem paupérrimo pode executar a consciência de Kṛṣṇa tão efetivamente quanto um homem riquíssimo. Portanto, devemos nos contentar com a posição que o Senhor nos tenha oferecido.
ПОЯСНЕННЯ: Кожен, хто народився в матеріальному тілі, повинен підтримувати його, задовольняючи його насущні потреби, а для цього треба якось заробляти собі на життя. Відданий повинен докладати більше зусиль, щоб добути собі прожиток, ніж це конче потрібно. Він повинен задовольнятися мінімальним прибутком і не намагатися заробляти дедалі більше, щоб просто накопичувати непотрібні речі. Зумовлена людина, в якої немає грошей, як можна зазвичай бачити, докладає великих зусиль, щоб заробити більше грошей і тоді панувати над матеріальною природою. Капіладева вчить нас, що не слід докладати великих зусиль задля речей, які приходять самі собою, без надмірної праці. Слово, вжите в цьому зв’язку, — йадр̣ччгайа̄, означає, що кожній живій істоті судилося зазнати якогось щастя і якогось страждання в цьому тілі. Це називають законом карми. Щоб накопичити більше грошей, недостатньо самих зусиль, бо інакше майже всі володіли б однаковими статками. В дійсності кожен заробляє й дістає стільки, скільки йому судилося згідно з його кармою. Як зауважує «Бгаґаватам», іноді ми потрапляємо в біду чи небезпечне становище, не докладаючи до цього ніяких зусиль, і так само ми можемо жити в розкошах, не докладаючи зусиль, щоб їх здобути. Господь радить нам приймати свою долю такою, як вона є. Свій цінний час треба використовувати на розвиток свідомості Крішни. Іншими словами, треба задовольнитися своїм природним становищем. Якщо доля ставить нас у певні обставини і наш добробут не дуже високий, порівняно з добробутом інших, ми не повинні перейматися цим. Просто треба використати свій цінний час на те, щоб розвивати свідомість Крішни. Розвиток свідомості Крішни не залежить від матеріального процвітання чи скрути. Свідомість Крішни вища за всі обставини, в які ставить нас матеріальне життя. Останній злидар може розвивати свідомість Крішни з таким самим успіхом, як і великий багатій. Тому треба вміти повністю задовольнятися своїм становищем, яке ми отримуємо з волі Господа.
Outra palavra usada aqui é mita-bhuk, que significa que devemos comer apenas o necessário para manter-nos vivos. Não devemos ser glutões para satisfazer a língua. Cabe ao homem consumir cereais, frutas, leite e alimentos semelhantes. Não se deve ser excessivamente ávido por satisfazer a língua e comer aquilo que não se destina à humanidade. Particularmente, o devoto deve comer apenas prasāda, ou seja, alimento oferecido à Personalidade de Deus. Sua posição é aceitar os restos desses alimentos. Alimentos inocentes, como cereais, legumes, frutas, flores e preparações lácteas, devem ser oferecidos ao Senhor, de modo que não há espaço para se oferecer alimentos que estão nos modos da paixão e da ignorância. O devoto não deve ser cobiçoso. Recomenda-se também ao devoto que seja muni, ou meditativo: ele sempre deve pensar em Kṛṣṇa e em como prestar um melhor serviço à Suprema Personalidade de Deus. Essa deve ser sua única ansiedade. Assim como um materialista está sempre pensando em como melhorar sua condição material, os pensamentos do devoto devem sempre estar ocupados em melhorar sua condição em consciência de Kṛṣṇa; portanto, ele deve ser um muni.
Також у цьому вірші вжито слова міта-бгук. Це означає, що треба їсти рівно стільки, скільки потрібно для того, щоб підтримати в тілі життя. Не слід об’їдатися, намагаючись догодити своєму язику. Людині виділено в їжу зерно, фрукти, молоко та інші подібні продукти. Не слід, женучись за втіхою язика, їсти продукти, які людині їсти не годилося. Зокрема, відданий повинен їсти тільки прасад, їжу, офіровану Богові-Особі. Відданому годиться харчуватися рештками страв, піднесених Господу. Господу офірують страви, приготовані з чистих продуктів, як оце зерно, овочі, фрукти, квіти й молоко, а продукти, які мають природу ґун пристрасті й невігластва Господу пропонувати не можна. Відданий не повинен бути жадібним. Також Капіладева радить у цьому вірші, щоб відданий був муні, або вдумливим. Відданий повинен завжди думати про Крішну і про те, як ліпше служити Верховному Богові-Особі. Це єдине, про що ми повинні турбуватися. Як матеріаліст завше думає про те, як поліпшити своє матеріальне становище, атк відданий повинен завжди думати про те, як поліпшити рівень своєї свідомості Крішни. Іншими словами, він повинен бути муні.
O seguinte item recomendado é que o devoto viva em lugar retirado. Geralmente, o homem comum está interessado em dinheiro, ou no avanço da vida materialista, o que é desnecessário para um devoto. O devoto deve escolher um lugar de residência onde todos estejam interessados em serviço devocional. Geralmente, portanto, o devoto vai para um lugar sagrado de peregrinação onde vivam os devotos. Recomenda-se que ele viva em um lugar onde não haja grande número de homens ordinários. É muito importante viver em um lugar retirado (vivikta-śaraṇa). O item seguinte é śānta, ou tranquilidade. O devoto não deve ser agitado. Ele deve se contentar com sua renda natural, comer somente o necessário para manter sua saúde, viver em um lugar retirado e sempre manter-se pacífico. A paz de espírito é necessária para o desempenho da consciência de Kṛṣṇa.
Далі цей вірш радить, щоб відданий жив самотньо. Загалом звичайні люди цікавляться грошима, тобто поліпшенням матеріального боку життя, непотрібним для відданого. Відданий повинен знайти собі житло там, де всі цікавляться відданим служінням. Тому відданий переважно оселяється в святому місці, де живуть інші віддані. Писання радять відданому жити там, де немає великої кількості звичайних людей. Отже, дуже важливо жити на відлюдді (вівікта-ш́аран̣а). Наступна якість — це шанта, вмиротвореність. Відданий не повинен бути стурбований. Він повинен задовольнятися прибутком, який приходить до нього природним чином, їсти не більше, ніж треба для підтримання здоров’я, жити самотньо і завжди залишатися вмиротвореним. Спокій розуму конче потрібний для розвитку свідомості Крішни.
O item seguinte é maitra, ou amizade. O devoto deve ser amigável com todos, mas sua amizade íntima deve ser apenas com os devotos. Com os demais, ele deve ser oficial. Ele pode dizer: “Sim, senhor, o que o senhor diz está certo”, mas ele não é íntimo com eles. Contudo, o devoto deve ter compaixão das pessoas que são inocentes, que não são nem ateístas, nem muito avançadas em compreensão espiritual. O devoto deve ser compassivo com elas e ensinar-lhes, na medida do possível, a como avançar em consciência de Kṛṣṇa. O devoto deve sempre permanecer ātmavān, ou seja, situado em sua posição espiritual. Ele não deve esquecer que seu principal interesse é de avançar em consciência espiritual, ou consciência de Kṛṣṇa, e não deve identificar-se nesciamente com o corpo ou a mente. Ātmā significa corpo ou mente, mas aqui a palavra ātmavān significa especialmente que devemos ser serenos. Devemos sempre permanecer na pura consciência de que somos almas espirituais, e não o corpo material ou a mente. Isso fará com que avancemos confiantemente em consciência de Kṛṣṇa.
Наступна якість — це маітра, приязність. Відданий повинен до всіх ставитися дружньо, але тісно дружити тільки з відданими. З іншими він повинен підтримувати стримано-ввічливі стосунки. Він може казати: «Так, пане, ви маєте рацію», — але не зав’язувати тісних стосунків з матеріалістами. Разом з тим, відданий повинен виявляти співчуття до невинних людей, що не належать до атеїстів, але не посідають глибокого духовного розуміння. Відданий повинен виявляти співчуття до них і, наскільки можливо, вчити їх, як розвивати свідомість Крішни. Відданий повинен завжди залишатися а̄тма̄ва̄н, утвердженим у своєму духовному становищі. Він не повинен забувати, що насамперед йому слід піклуватися про розвиток духовної свідомості, або свідомості Крішни, а не ототожнювати себе в невігластві з тілом і розумом. А̄тма̄ може також означати «тіло» або «розум», але в даному випадку слово а̄тмава̄н означає, що треба володіти собою. Відданому треба завжди зберігати чисту свідомість і пам’ятати, що він духовна душа, а не матеріальне тіло чи розум. Тоді він впевнено проґресуватиме в свідомості Крішни.