4
ТЕКСТ 4
Текст
Текст
даівім̇ ґун̣амайім̇ вібгух̣
йадр̣ччгайаівопаґата̄м
абгйападйата лілайа̄
даивӣм̇ гун̣амайӣм̇ вибхух̣
йадр̣ччхайаивопагата̄м
абхйападйата лӣлайа̄
Послівний переклад
Пословный перевод
сах̣ ешах̣ — той самий Верховний Бог-Особа; пракр̣тім — матеріальну енерґію; сӯкшма̄м — тонку; даівім — пов’язану з Вішну; ґун̣амайім — наділену трьома якостями матеріальної природи; вібгух̣ — найбільший з великих; йадр̣ччгайа̄ — з власної волі; іва — цілком; упаґата̄м — здобуту; абгйападйата — прийняв; лілайа̄ — задля розваги.
сах̣ эшах̣ — эта Верховная Личность Бога; пракр̣тим — материальная энергия; сӯкшма̄м — тонкое; даивӣм — связанное с Вишну; гун̣амайӣм — наделенная тремя гунами материальной природы; вибхух̣ — величайший из великих; йадр̣ччхайа̄ — по собственной воле; ива — вполне; упагата̄м — достигнутый; абхйападйата — Он создал; лӣлайа̄ — развлечения ради.
Переклад
Перевод
Задля розваги цей Верховний Бог-Особа, найбільший з великих, використовує тонку матеріальну енерґію, яка містить у собі три якості матеріальної природи і яка належить Господу Вішну.
Развлечения ради величайший из великих, Верховный Господь, вошел в тонкую материальную энергию, наделенную тремя гунами материальной природы и связанную с Вишну.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Дуже важливим у цьому вірші є слово ґун̣амайім. Даівім означає «енерґію Верховного Бога-Особи», а ґун̣амайім означає «наділену трьома ґунами матеріальної природи». Коли проявляється матеріальна енерґія Верховного Бога-Особи, ця енерґія (ґун̣амайім) прибирає форму трьох ґун, які покривають усе творіння. Енерґія Верховного Бога-Особи виконує двоїсту функцію: вона являє собою еманацію Господа і разом з тим закриває Господнє обличчя. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що весь світ покриває ілюзія трьох ґун матеріальної природи, і під їхнім покровом звичайні зумовлені душі не бачать Верховного Бога-Особу. Це гарно ілюструє приклад із хмарою. Іноді небо несподівано затягує велика хмара. Хмару можна розглядати під двома різними кутами зору. Для сонця хмара становить породження його енерґії, але для звичайної людини хмара — це запона, яка покриває її зір і не дає бачити сонце. Насправді, хмара нездатна покрити сонце, вона покриває лише зір звичайної істоти. Так само, хоча майа, матеріальна енерґія, не може покрити Верховного Господа, що існує поза її впливом, вона покриває звичайних живих істот. Зумовлені душі, покриті майею, — це індивідуальні живі істоти, а Особа, що Своєю енерґією породжує майу, — це Верховний Бог-Особа.
Особого внимания заслуживает употребленное в данном стихе слово гун̣амайӣм. Даивӣм значит «энергия Верховной Личности Бога», а гун̣амайӣм — «наделенная тремя гунами материальной природы». Когда материальная энергия Верховной Личности Бога появляется на свет, эта энергия (гун̣амайӣм) проявляется в виде трех гун и покрывает собой все творение. Энергия, исходящая от Верховной Личности Бога, проявляется двояко: она играет роль эманации Верховного Господа и в то же время действует как завеса, скрывающая лик Господа. В «Бхагавад-гите» сказано, что весь мир пребывает в иллюзии, созданной тремя гунами материальной природы, поэтому обыкновенная обусловленная душа, окутанная этой энергией, не способна увидеть Верховную Личность Бога. Это легко объяснить на следующем примере. Иногда на небе неожиданно появляется большое облако. На это облако можно посмотреть с двух точек зрения. Для солнца туча является порождением его энергии, но для обыкновенного человека, находящегося в обусловленном состоянии, это облако играет роль завесы, которая заслоняет от него солнце. На самом деле облако закрывает не само солнце, а лишь обзор человеку. Точно так же майя, материальная энергия, не способна покрыть Верховного Господа, который находится вне сферы ее влияния, но она покрывает обыкновенное живое существо. Покрытые ею обусловленные души — это индивидуальные живые существа, а тот, чья энергия создает майю, является Верховной Личностью Бога.
В іншому місці «Шрімад-Бгаґаватам», у сьомій главі Першої пісні, сказано, що В’ясадева своїм духовним зором побачив Верховного Господа і матеріальну енерґію, що стояла за Ним. Це свідчить про те, що матеріальна енерґія не може покрити Господа, як темрява не може покрити сонце. Темрява має владу покрити тільки невеличку частину простору, дуже незначну порівняно з простором, який освітлює сонце. Темрява може сповнити невелику печеру, але їй не вдасться покрити небесне склепіння. Так само сила матеріальної енерґії обмежена і не здатна покрити Верховного Бога-Особу, якого з огляду на це називають вібгу. Так само як сонце дозволяє з’явитися хмарі, Господь дозволяє періодично проявлятися матеріальній енерґії. Хоча Він використовує матеріальну енерґію для того, щоб творити матеріальний світ, це не означає, що вона покриває Його. Тих, кого покриває матеріальна енерґія, називають зумовленими душами. Господь використовує матеріальну енерґію для Своїх матеріальних розваг, під час яких Він творить, підтримує і знищує матеріальний світ. Натомість зумовлена душа перебуває під покровом майі й не розуміє, що над цієї матеріальною енерґією стоїть Верховний Бог-Особа, причина всіх причин. Так само людина слабкого розуму не розуміє, що за покровом хмар сяє яскраве сонце.
В седьмой главе Первой песни «Шримад-Бхагаватам» рассказано, как Вьясадева обрел духовное зрение и увидел Верховного Господа и материальную энергию, стоявшую за Ним. Из этого следует, что материальная энергия не может окутать Господа, как тьма не может застлать солнце. Участок пространства, который способна окутать тьма, ничтожно мал по сравнению с размерами Солнца. Тьма может царить в небольшой пещере, но застлать огромный небосвод ей не под силу. Аналогичным образом, застилающая способность материальной энергии ограниченна, и ее влияние не распространяется на Верховного Господа, которого поэтому называют вибху. Как солнце позволяет облаку появиться на небе, так и Господь позволяет материальной энергии в определенные промежутки времени появляться в Его творении. Хотя материальная энергия Господа создает материальный мир, это еще не значит, что она окутывает Самого Господа. Тех, кто покрыт материальной энергией, называют обусловленными душами. Господь входит в материальную энергию, чтобы явить Свои игры, связанные с созиданием, сохранением и разрушением материального мира. Но обусловленная душа покрыта этой энергией; она не в состоянии понять, что за пределами материальной энергии находится Верховный Господь, являющийся причиной всех причин, так же как недалекий человек не может понять, что за облаками по-прежнему ярко сияет солнце.