32
VERSO 32
Текст
Texto
ґопа-ра̄джам̇ двіджоттамаіх̣
віттасйа чору-бга̄расйа
чікіршан сад-вйайам̇ вібгух̣
gopa-rājaṁ dvijottamaiḥ
vittasya coru-bhārasya
cikīrṣan sad-vyayaṁ vibhuḥ
Послівний переклад
Sinônimos
айа̄джайат — схилив влаштувати; ґо-савена — поклоніння коровам; ґопа-ра̄джам — цар пастухів; двіджа-уттамаіх̣ — за допомогою вчених брахманів; віттасйа — багатства; ча — також; уру-бга̄расйа — процвітання; чікіршан — бажаючи зробити; сат-вйайам — правильне використання; вібгух̣ — великий.
Переклад
Tradução
Бажаючи використати величезне багатство Махараджі Нанди для поклоніння коровам, а також провчити Індру, царя небес, Крішна, Верховний Господь, порадив батькові влаштувати за допомогою вчених брахманів обряд поклоніння ґо — пасовищам і коровам.
Kṛṣṇa, o Senhor Supremo, desejou utilizar a opulenta força financeira de Mahārāja Nanda para adorar as vacas, e também quis ensinar uma lição a Indra, o rei do céu. Assim, Ele aconselhou Seu pai a fazer a adoração a go, ou o pasto e as vacas, com a ajuda de brāhmaṇas eruditos.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: Господь — вчитель усього світу, отож Він повчав навіть Свого батька, Нанду Махараджу. Нанда Махараджа був заможний землевласник і володів величезними стадами корів. За традицією він щороку з великою пишнотою поклонявся Індрі, царю небес. Ведична література спонукає звичайних людей поклонятись півбогам для того, щоб навчити їх схилятися перед вищою владою Господа. Півбоги — це слуги Господа, яким доручено наглядати за різними сферами життєдіяльності всесвіту. Тому ведичні писання радять влаштовувати яґ’ї, щоб запобігти ласки півбогів. Але тому, хто відданий Верховному Господу, немає потреби запобігати ласки півбогів. Звичайним людям радять поклонятися півбогам для того, щоб люди привчилися визнавати вищість Верховного Господа, але іншої мети поклоніння півбогам не має. Ласка півбогів, якої люди отак запобігають, назагал виражається в формі якихось матеріальних здобутків. В Другій пісні цієї книги ми вже говорили, що людина, яка визнає вищу владу Верховного Бога-Особи, не має потреби поклонятися другорядним повелителям, півбогам. Трапляється, що півбоги від обожнення і шани істот невеликого розуму втрачають голову і починають гордитися своєю владою, забуваючи про вищість Господа. Це сталося й тоді, коли Господь Крішна був присутній у всесвіті, тому Господь хотів провчити царя небес, Індру. Задля цього Він попросив Махараджу Нанду зупинити жертвопринесення Індрі, а кошти використати ліпшим чином, на поклоніння коровам та пасовищам на пагорбі Ґовардгана. Цим вчинком Господь показав людству, що всіма своїми діями та їхніми плодами треба поклонятися Верховному Господу. Ту саму настанову Господь дає в «Бгаґавад-ґіті». Діючи таким чином, людина досягне успіху в усіх своїх зусиллях і задовольнить усі свої бажання. Вайш’ям насамперед рекомендовано піклуватися про корів і про пасовища та лани, не марнуючи важкозароблені кошти. Тоді Господь буде задоволений ними. А те, наскільки досконало людина виконує свої обов’язки — чи то перед собою, чи то перед своєю громадою, чи то перед своєю нацією, — можна визначити за тим, наскільки задоволений її діями Господь.
Uma vez que é o mestre de todos, o Senhor também ensinava a Seu pai, Nanda Mahārāja. Nanda Mahārāja era um próspero proprietário de terras e dono de muitas vacas, e, como de costume, ele fazia uma adoração anual a Ιndra, o rei do céu, com muita opulência. Essa adoração a semideuses feita pelo povo em geral também é aconselhada na literatura védica apenas para que as pessoas possam aceitar o poder superior do Senhor. Os semideuses são servos do Senhor delegados para cuidar da administração de várias atividades dos assuntos universais. Por isso, aconselha-se nas escrituras védicas que se deve executar yajñas para agradar os semideuses. Contudo, aquele que é devotado ao Senhor Supremo não precisa agradar os semideuses. A adoração aos semideuses feita pelas pessoas comuns é um arranjo para o reconhecimento da supremacia do Senhor Supremo, mas tal adoração não necessária. Esse agrado aos semideuses é geralmente recomendado apenas para se obterem benefícios materiais. Como já discutimos no segundo canto desta literatura, aquele que admite a supremacia da Suprema Personalidade de Deus não necessita adorar os semideuses secundários. Às vezes, por serem cultuados e adorados por seres vivos menos inteligentes, os semideuses se envaidecem com o poder e esquecem a supremacia do Senhor. Isso aconteceu quando o Senhor Kṛṣṇa esteve presente no universo e, por conseguinte, o Senhor quis dar uma lição em Ιndra, o rei do céu. Por isso, Ele pediu que Mahārāja Nanda parasse de oferecer o sacrifício a Ιndra e utilizasse o dinheiro apropriadamente, executando uma cerimônia de adoração às vacas e ao pasto na colina Govardhana. Por esse ato, o Senhor ensinou à sociedade humana, da mesma forma que ensinou na Bhagavad-gītā, que se deve adorar o Senhor Supremo por todos os atos e por todos os seus resultados. Isso trará o sucesso desejado. Os vaiśyas são especificamente aconselhados a dar proteção às vacas e a seu pasto ou terra agrícola, em vez de desperdiçarem o dinheiro ganho arduamente. Isso satisfará o Senhor. A perfeição de nosso dever ocupacional, quer seja na esfera de nossas obrigações pessoais, de nossas obrigações com a comunidade ou com a nação, é julgada pela proporção de satisfação do Senhor.