27
ТЕКСТ 27
Текст
Текст
сат̣а̄ відгунван кгара-ромаш́а-твак
кгура̄хата̄бграх̣ сіта-дам̇шт̣ра ікша̄-
джйотір бабга̄се бгаґава̄н махідграх̣
сат̣а̄ видхунван кхара-ромаш́а-твак
кхура̄хата̄бхрах̣ сита-дам̇шт̣ра ӣкша̄-
джйотир бабха̄се бхагава̄н махӣдхрах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
уткшіпта-ва̄лах̣ — б’ючи хвостом; кга-чарах̣ — в небі; кат̣горах̣ — жорстке; сат̣а̄х̣ — волосся на плечі; відгунван — дрижало; кгара — гостре; ромаш́а-твак — вкрита волоссям шкура; кгура-а̄хата — б’ючи ратицями; абграх̣ — хмари; сіта-дам̇шт̣рах̣ — білі ікла; ікша̄ — погляд; джйотіх̣ — осяйний; бабга̄се — засяяв; бгаґава̄н — Бог-Особа; махі-дграх̣ — опора світу.
уткшипта-ва̄лах̣ — бил хвостом; кха-чарах̣ — в небе; кат̣хорах̣ — жесткой; сат̣а̄х̣ — щетиной на загривке; видхунван — тряся; кхара — острые; ромаш́а-твак — шкура, покрытая щетиной; кхура-а̄хата — ударял копытами; абхрах̣ — облака; сита-дам̇шт̣рах̣ — белоснежные клыки; ӣкша̄ — взор; джйотих̣ — сиявший; бабха̄се — стал излучать свет; бхагава̄н — Личность Бога; махӣ-дхрах̣ — тот, кто поддерживает мир.
Переклад
Перевод
Перш як пірнути в воду и врятувати Землю, Господь Вепр злетів у небо. Його хвіст розрізав повітря, а щетина тремтіла на вітрі. Його погляд випромінював сяйво, а Своїми ратицями і блискучо-білими іклами Він розганяв у небі хмари.
Прежде чем погрузиться в воду и спасти Землю, Господь Вепрь взмыл к небесам. Он бил хвостом и тряс щетиной, а Его глаза излучали сияние. Своими копытами и сверкающими белоснежными клыками Он разогнал облака в небе.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Підносячи до Господа молитви, віддані прославляють Його трансцендентні діяння. У цьому вірші змальовано деякі з трансцендентних ознак Господа Вепра. З цих віршів можна зробити висновок, що, коли жителі трьох вищих планетних систем підносили Господу молитви, Його тіло збільшилося й закрило все небо аж до найвищої планети, Брахмалоки, чи Сат’ялоки. У «Брахма-самхіті» сказано, що очі Господа — це сонце й місяць, тому не дивно, що навіть погляд Господа осявав небо, наче сонце чи місяць. Господа названо тут махідграх̣, тобто «велика гора» або «опора землі». Іншими словами, Господнє тіло було таке саме велике й туге, як Гімалаї, бо інакше як би Він зміг втримати на Своїх білих іклах цілу Землю? Поет Джаядева, великий відданий Господа, оспівав це звершення у своїх молитвах до різних втілень Господа:
В своих молитвах Господу преданные воспевают Его трансцендентные деяния. Здесь описаны некоторые черты трансцендентного облика Господа Вепря. Молитвы Господу возносили обитатели высших планет. Это свидетельствует о том, что Его тело заслонило все небо, так что Его могли видеть обитатели всех планет, начиная с Брахмалоки, или Сатьялоки. В «Брахма-самхите» говорится, что глаза Господа — это солнце и луна, и потому взор, которым Он обвел небо, осветил все вокруг, словно солнце или луна. В данном стихе Господа называют махӣдхрах̣, что значит либо «огромная гора», либо «тот, кто подпирает Землю». Иначе говоря, тело Господа было таким же огромным и могучим, как Гималаи, иначе как бы Ему удалось поднять Землю, удерживая ее на Своих белоснежных клыках? Поэт Джаядева, великий преданный Господа, воспел это событие в своих молитвах, обращенных к различным воплощениям Господа:
ш́аш́іні калан̇ка-калева німаґна̄
кеш́ава дгр̣та-ш́ӯкара-рӯпа джайа джаґадіш́а харе
ш́аш́ини калан̇ка-калева нимагна̄
кеш́ава дхр̣та-ш́ӯкара-рӯпа джайа джагадӣш́а харе
«Хвала, хвала Господу Кешаві [Крішні], що з’явився в образі вепра! Він підняв Землю Своїми іклами, схожими на плями на місяці».
«Слава Господу Кешаве [Кришне], появившемуся в образе вепря. Он держал Землю, подняв ее Своими клыками, похожими на рубцы, которыми покрыто тело Луны».