ВІРШ 42
ТЕКСТ 42
Текст
Текст
маха̄ра̄джам̇ парікшітам
пра̄йопавішт̣ам̇ ґан̇ґа̄йа̄м̇
парітам̇ парамаршібгіх̣
маха̄ра̄джам̇ парӣкш̣итам
пра̄йопавиш̣т̣ам̇ ган̇га̄я̄м̇
парӣтам̇ парамарш̣ибхих̣
Послівний переклад
Дума по дума
сах̣ — син В’ясадеви; ту — знову; сам̇ш́ра̄вайа̄м а̄са — виголосив ; маха̄-ра̄джам — імператорові; парікшітам — на ім’я Парікшіт; пра̄йа-упавішт̣ам — що сів до самої смерти постити без їжі й води; ґан̇ґа̄йа̄м — на березі Ґанґи; парітам — оточений; парама-р̣шібгіх̣ — великими мудрецями.
сах̣ – синът на Вя̄садева; ту – отново; сам̇шра̄вая̄м а̄са – дал възможност да чуе; маха̄-ра̄джам – на императора; парӣкш̣итам – на име Парӣкш̣ит; пра̄я-упавиш̣т̣ам – който очакваше смъртта, без да яде и без да пие вода; ган̇га̄я̄м – на брега на Ганг; парӣтам – заобиколен; парама-р̣ш̣ибхих̣ – от велики мъдреци.
Переклад
Превод
Шукадева Ґосвамі, син В’ясадеви, своєю чергою переповів «Бгаґаватам» великому імператорові Парікшіту, що в оточенні мудреців сів на березі Ґанґи чекати своєї смерти, цілковито відмовившись від їжі та питва.
Шукадева Госва̄мӣ, синът на Вя̄садева, на свой ред предаде „Бха̄гаватам“ на великия император Парӣкш̣ит, който, заобиколен от мъдреците, седеше на брега на Ганг и чакаше смъртта си, без да яде и без да пие вода.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Належний спосіб отримувати будь-яке трансцендентне послання — приймати його в ланцюгові учнівської послідовности. Учнівська послідовність називається парампарою. І якщо «Бгаґаватам» чи будь-які інші ведичні писання отримано не через систему парампари, то таку передачу знання вважають за неавторитетну. В’ясадева передав послання «Бгаґаватам» Шукадеві Ґосвамі, а від Шукадеви Ґосвамі це послання отримав Сута Ґосвамі. Тому приймати вість «Бгаґаватам» належить від Сути Ґосвамі або від його представника, а ніяк не від того, хто тлумачить його, не маючи зв’язку з парампарою.
Правилният начин за възприемане на трансценденталните послания е те да се получат по веригата на ученическата последователност. Тази ученическа последователност се нарича парампара̄. Ако Бха̄гаватам или кое да е друго ведическо писание човек не получава чрез парампара̄, процесът на придобиването на знание не се признава за авторитетен. Вя̄садева предал посланието на Шрӣмад Бха̄гаватам на Шукадева Госва̄мӣ, а от Шукадева Госва̄мӣ го получил Сӯта Госва̄мӣ. Ние трябва да получим посланието на Бха̄гаватам от Сӯта Госва̄мӣ или от негов представител, а не от тълкуватели, които нямат никаква представа от смисъла му.
Імператор Парікшіт був завчасно повідомлений про свою смерть і, одразу покинувши свої царство та сім’ю, пішов на берег Ґанґи, щоб, сидячи там, постити до самої смерти. Він був імператор, і тому там зібралися всі великі мудреці, ріші, філософи, містики тощо. Вони висували багато пропозицій щодо того, як йому належало діяти, аж урешті все вирішилось так: він мав слухати від Шукадеви Ґосвамі про Господа Крішну. Так йому повідано «Бгаґаватам».
Император Парӣкш̣ит бил предизвестен за смъртта си и веднага изоставил царството и семейството си и седнал на брега на Ганг, за да пости, докато дойде смъртта. Тъй като той бил император, дошли и всички велики мъдреци, р̣ш̣и, философи, мистици и пр. Те давали най-различни предложения за това, какво трябва да направи цар Парӣкш̣ит в този момент, но накрая решили той да чуе повествованието за Бог Кр̣ш̣н̣а от Шукадева Госва̄мӣ. Така на Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит бил предаден Бха̄гаватам.
Шріпада Шанкарачар’я, а він звіщав філософію майавади і особливо наголошував на безособистісному аспекті Абсолюту, теж радив йти по притулок до лотосових стіп Господа Шрі Крішни, бо з суперечок користи немає. Так, непрямо Шріпада Шанкарачар’я визнав, що його коментар на «Веданта-сутру» з усім барвистим аналізом граматики нікому не придасться у час смерти. У вирішальну, смертну, годину людина повинна повторювати ім’я Ґовінди. Така рада всіх великих трансценденталістів. Шукадева Ґосвамі ще у сиву давнину виголосив ту саму істину: в кінці життя людина має пам’ятати Нараяну. В цьому сама сутність духовної діяльности. Й у згоді з цією вічною істиною, сповнений знання і вміння Шукадева Ґосвамі оповідав, а імператор Парікшіт слухав «Шрімад-Бгаґаватам», і належного часу обидва вони звільнилися завдяки одному й тому ж засобові — посланню «Бгаґаватам».
Шрӣпа̄да Шан̇кара̄ча̄ря, който проповядва философията ма̄я̄ва̄да и изтъква най-вече безличностния аспект на Абсолюта, също съветва човек да приеме убежище в лотосовите нозе на Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, защото от дискусиите за Абсолюта няма полза. Шрӣпа̄да Шан̇кара̄ча̄ря признава, че учението, което е проповядвал с помощта на сложните си граматически интерпретации на Веда̄нта сӯтра, не може да помогне на човека в мига на смъртта му. В съдбовния час на смъртта човек трябва да повтаря името на Говинда. Това препоръчват и всички велики трансценденталисти. Много отдавна Шукадева Госва̄мӣ е провъзгласил същата истина: в края на живота си човек трябва да помни На̄ра̄ян̣а. Това е същината на всички духовни дейности. В съответствие с тази вечна истина Шукадева Госва̄мӣ, който притежавал необходимите качества, изговорил Шрӣмад Бха̄гаватам, а император Парӣкш̣ит го изслушал. И когато дошло време, и двамата получили освобождение благодарение на едно и също средство – посланието на Бха̄гаватам.