ВІРШ 21
Text 21
Текст
Texto
хата̄с те віґатам̇ вайам
а̄тма̄ ча джарайа̄ ґрастах̣
пара-ґехам упа̄сасе
hatās te vigataṁ vayam
ātmā ca jarayā grastaḥ
para-geham upāsase
Послівний переклад
Palabra por palabra
пітр̣—батько; бгра̄тр̣—брат; сухр̣т—доброзичливці; путра̄х̣ — сини; хата̄х̣ — усі мертві; те — твої; віґатам — витрачений; вайам — вік; а̄тма̄ — тіло; ча — також; джарайа̄ — неміччю; ґрастах̣ — зможене; пара-ґехам — у чужому домі; упа̄сасе — живеш.
Переклад
Traducción
Померли твій батько, брат, прихильники та сини. Та й ти вже прожив більшу частину відміряного тобі життя, тіло твоє змогла неміч, і живеш ти у чужому домі.
Tu padre, tu hermano, tus bienquerientes y tus hijos están todos bien muertos. Tú mismo ya has utilizado la mayor porción de tu vida, la invalidez se ha apoderado ahora de tu cuerpo y estás viviendo en la casa de otro.
Коментар
Significado
Відура нагадує цареві про те, в якому небезпечному становищі перебував той через дію безжального часу. Життя мало б навчити Дгрітараштру чогось, і він мав би вже розуміти, що на нього чекає у майбутньому. Батько його, Вічітравір’я, помер давно, ще коли він та його менші брати були малими дітьми, і вони отримали належне виховання лише завдяки ласці та піклуванню Бгішмадеви. Невдовзі помер і його брат Панду. Потім у битві на Курукшетрі загинули всі сто його синів з усіма внуками й усі його прихильники — Бгішмадева, Дроначар’я, Карна та багато інших царів і друзів. Отже, він втратив усе — і людей, і гроші — і тепер живе на ласкавому хлібі свого небожа, якому колись завдав стільки горя. І незважаючи на всі ці розчарування Дгрітараштра сподівався прожити якомога більше. Відура хотів, щоб Дгрітараштра збагнув: кожен мусить убезпечити себе, правильно діючи і разом з тим шукаючи притулку ласки Господа. Слід чесно виконувати свої обов’язки, а вже в тому, які будуть наслідки, покластися на вишню владу. Якщо людину не захищає Верховний Господь, її не захистять ні друзі, ні діти, ні батько, ні брат, ні держава, ні будь-хто інший. Тому людина повинна шукати захисту у Верховного Господа, і саме в цьому полягає призначення людської форми життя. З кожним Відуриним словом ставало дедалі очевидніше, що ознаки, про які він говорить, мають служити Дгрітараштрі грізним застереженням.
Al rey se le recuerda de la precaria condición en que se encuentra bajo la influencia del cruel tiempo, y en virtud de su pasada experiencia debió haber sido más inteligente y ver lo que iba a ocurrirle a su propia vida. Su padre, Vicitravīrya, había muerto hacía mucho, cuando él y sus hermanos menores eran todos niños, y fue gracias a la bondad y el cuidado de Bhīṣmadeva que fueron criados como era debido. Luego, además, su hermano Pāṇḍu también murió. Y más adelante, en el campo de batalla de Kurukṣetra, sus cien hijos y sus nietos murieron todos, junto con todos los demás bienquerientes, tales como Bhīṣmadeva, Droṇācārya, Karṇa, y muchos otros reyes y amigos. Así que, él había perdido a todos los hombres y todo el dinero, y ahora vivía a la merced de su sobrino, a quien había puesto en diversos tipos de dificultades. Y a pesar de todos esos reveses, él pensaba que podía prolongar su vida más y más. Vidura quería señalarle a Dhṛtarāṣṭra que todo el mundo tiene que protegerse mediante sus acciones y la gracia del Señor. Uno tiene que ejecutar su deber fielmente, dependiendo de la autoridad suprema para el resultado. Ningún amigo, hijo, padre, hermano, Estado ni nadie más, puede proteger a una persona que no esté protegida por el Señor Supremo. Uno debe, por ende, buscar la protección de Él, pues la forma humana de vida está hecha para eso. A Dhṛtarāṣṭra se le advirtió aun más de sus condiciones precarias, con las siguientes palabras.