TEXT 11
TEKST 11
Текст
Tekst
відгі-дішт̣о йа іджйате
йашт̣авйам еветі манах̣
сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣
vidhi-diṣṭo ya ijyate
yaṣṭavyam eveti manaḥ
samādhāya sa sāttvikaḥ
Послівний переклад
Synonyms
апгала-а̄ка̄н̇кшібгіх̣—тими, хто не бажає плодів; йаджн̃ах̣—жертвопринесення; відгі-дішт̣ах̣—згідно з вказівками писань; йах̣—котрий; іджйате—виконується; йашт̣авйам—мусить виконуватись; ева—неодмінно; іті—таким чином; манах̣—розум; сама̄дга̄йа—зосереджуючи; сах̣—він; са̄ттвіках̣—у ґун̣і благочестя.
aphala-ākāṅkṣibhiḥ – przez tych, którzy są wolni od pragnienia rezultatów; yajñaḥ – ofiara; vidhi-diṣṭaḥ – zgodnie ze wskazówkami pism; yaḥ – którzy; ijyate – jest spełniana; yaṣṭavyam – musi być spełniona; eva – na pewno; iti – w ten sposób; manaḥ – umysł; samādhāya – skupiając; saḥ – to; sāttvikaḥ – w sile dobroci.
Переклад
Translation
Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.
Spośród wszystkich ofiar, w naturze dobroci są te, które spełniane są z obowiązku, zgodnie z zaleceniami pism świętych i bez oczekiwania nagrody.
Коментар
Purport
У більшості випадків жертвопринесення здійснюють із якихось сподівань, в надії на користь, однак тут сказано, що треба уникати подібних бажань. Жертвопринесення треба здійснювати із почуття до обов’язку. Розгляньмо, наприклад, обряди, що їх відправляють у храмах та церквах. Звичайно їх здійснюють задля досягнення якогось матеріального блага і тому такі обряди не належать до ґун̣и благочестя. Церкву відвідувати потрібно почуваючись до обов’язку, виявляючи повагу до Верховного Бога-Особи і пропонувати Йому квіти та їжу. Всі вважають, що недоцільно йти до храму лише для того, щоб схилитись перед Господом. Однак священні ш́а̄стри не рекомендують поклонятись Господеві задля того, щоб отримати матеріальні блага. Храм слід відвідувати для того, щоб виявити повагу Божеству, мӯрті Господа, це дозволить людині піднятись до ґун̣и благочестя. Обов’язок кожної цивілізованої людини — дотримувати настанов ш́а̄стр і з шаною схилятись перед Верховним Богом-Особою.
ZNACZENIE:
Na ogół ofiary spełniane są w pewnym celu, ale jak to zostało tutaj wyraźnie powiedziane, powinny być one wolne od takich pragnień. Powinny być traktowane jako obowiązek. Weźmy na przykład rytuały w świątyniach i kościołach. Na ogół są one spełniane w celu osiągnięcia jakiejś materialnej korzyści, co nie jest jednak w sile dobroci. Chodzenie do świątyni czy kościoła należy traktować jako obowiązek. Należy tam ofiarowywać Najwyższej Osobie Boga wyrazy szacunku, kwiaty i pożywienie. Każdy sądzi, że nie ma sensu chodzić do świątyni po to jedynie, by wielbić Boga. Ale pisma święte nie pochwalają praktykowania kultu dla osiągnięcia jakichś materialnych korzyści. Do miejsc takich należy chodzić jedynie po to, by ofiarować tam swoje wyrazy szacunku Bóstwu. W ten sposób można wznieść się do siły dobroci. Przestrzeganie nakazów pism świętych i ofiarowywanie szacunku Najwyższej Osobie Boga jest obowiązkiem każdego cywilizowanego człowieka.