TEXT 11
STIH 11
Текст
Tekst
відгі-дішт̣о йа іджйате
йашт̣авйам еветі манах̣
сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣
vidhi-diṣṭo ya ijyate
yaṣṭavyam eveti manaḥ
samādhāya sa sāttvikaḥ
Послівний переклад
Synonyms
апгала-а̄ка̄н̇кшібгіх̣—тими, хто не бажає плодів; йаджн̃ах̣—жертвопринесення; відгі-дішт̣ах̣—згідно з вказівками писань; йах̣—котрий; іджйате—виконується; йашт̣авйам—мусить виконуватись; ева—неодмінно; іті—таким чином; манах̣—розум; сама̄дга̄йа—зосереджуючи; сах̣—він; са̄ттвіках̣—у ґун̣і благочестя.
aphala-ākāṅkṣibhiḥ – bez želje za rezultatom; yajñaḥ – žrtvovanje; vidhi-diṣṭaḥ – prema odredbama spisa; yaḥ – koje; ijyate – izvode; yaṣṭavyam – mora se vršiti; eva – zacijelo; iti – tako; manaḥ – um; samādhāya – usredotočujući; saḥ – to; sāttvikaḥ – u guṇi vrline.
Переклад
Translation
Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.
Žrtvovanje koje prema odredbama spisa, iz dužnosti, vrše oni koji ne žele nagradu ima prirodu vrline.
Коментар
Purport
У більшості випадків жертвопринесення здійснюють із якихось сподівань, в надії на користь, однак тут сказано, що треба уникати подібних бажань. Жертвопринесення треба здійснювати із почуття до обов’язку. Розгляньмо, наприклад, обряди, що їх відправляють у храмах та церквах. Звичайно їх здійснюють задля досягнення якогось матеріального блага і тому такі обряди не належать до ґун̣и благочестя. Церкву відвідувати потрібно почуваючись до обов’язку, виявляючи повагу до Верховного Бога-Особи і пропонувати Йому квіти та їжу. Всі вважають, що недоцільно йти до храму лише для того, щоб схилитись перед Господом. Однак священні ш́а̄стри не рекомендують поклонятись Господеві задля того, щоб отримати матеріальні блага. Храм слід відвідувати для того, щоб виявити повагу Божеству, мӯрті Господа, це дозволить людині піднятись до ґун̣и благочестя. Обов’язок кожної цивілізованої людини — дотримувати настанов ш́а̄стр і з шаною схилятись перед Верховним Богом-Особою.
SMISAO: Ljudi obično prinose žrtve s nekom namjerom, ali ovdje je rečeno da se žrtvovanje treba vršiti bez takve želje, iz dužnosti. Uzmimo, na primjer, izvođenje obreda u hramovima ili crkvama. Ljudi ih obično izvode kako bi stekli materijalnu dobrobit, ali takvo žrtvovanje nije u guṇi vrline. Čovjek treba otići u hram ili crkvu iz dužnosti, odati poštovanje Svevišnjoj Božanskoj Osobi i ponuditi cvijeće i hranu. Svatko misli da nema koristi od posjećivanja hrama samo radi obožavanja Boga. No u odredbama spisa nije preporučeno obožavanje radi materijalne dobrobiti. Hram trebamo posjećivati samo da bismo odali poštovanje Božanstvu. To će nas dovesti u guṇu vrline. Svaki je civiliziran čovjek dužan pokoravati se naredbama spisa i odavati poštovanje Svevišnjoj Božanskoj Osobi.