Text 23
ВІРШ 23
Texto
Текст
tvayi karma-vimohite
tapo me hṛdayaṁ sākṣād
ātmāhaṁ tapaso ’nagha
твайі карма-вімохіте
тапо ме хр̣дайам̇ са̄кша̄д
а̄тма̄хам̇ тапасо ’наґга
Palabra por palabra
Послівний переклад
pratyādiṣṭam — ordenado; mayā — por Mí; tatra — debido a; tvayi — a ti; karma — deber; vimohite — estando perplejo; tapaḥ — penitencia; me — Mi; hṛdayam — corazón; sākṣāt — directamente; ātmā — vida y alma; aham — Yo Mismo; tapasaḥ — de aquel que está dedicado a la penitencia; anagha — ¡oh, impecable!
пратйа̄дішт̣ам — що отримав наказ ; майа̄ — Мною ; татра—через це; твайі—тобі; карма—обов’язок; вімохіте — в замішанні; тапах̣ — аскеза; ме — Мені; хр̣дайам — серце; са̄кша̄т—безпосередньо; а̄тма̄—саме життя; ахам — Я; тапасах̣ — того, хто виконує аскези; анаґга — о безгрішний.
Traducción
Переклад
¡Oh, impecable Brahmā!, he de informarte que fui Yo quien te ordenó al principio hacer penitencia, cuando estabas perplejo ante tu deber. Esa penitencia es Mi corazón y Mi alma, y, por lo tanto, la penitencia y Yo no somos diferentes.
Безгрішний Брахмо, знай, що це Я на початку наказав тобі віддатись аскезі, коли ти не міг з’ясувати для себе свого обов’язку. Така аскеза — саме Моє серце, і тому вона невідмінна від Мене.
Significado
Коментар
La penitencia con la que uno puede ver a la Personalidad de Dios cara a cara se sobrentiende que es el servicio devocional que se le presta al Señor, y nada más, debido a que uno puede acercarse al Señor solo por realizar servicio devocional con amor trascendental. Esa penitencia es la potencia interna del Señor, y no es diferente de Él. Esos actos de la potencia interna se exhiben mediante la ausencia de apego hacia el disfrute material. Las entidades vivientes están enjauladas en las condiciones del cautiverio material, debido a su propensión al enseñoreamiento. Pero por dedicarse al servicio devocional del Señor, uno se desapega de ese espíritu de disfrute. Los devotos se desapegan automáticamente del disfrute mundano, y ese desapego es el resultado del conocimiento perfecto. Por lo tanto, la penitencia del servicio devocional incluye el conocimiento y el desapego, y esa es la manifestación de la potencia trascendental.
ПОЯСНЕННЯ: Слід розуміти, що аскеза, яка дозволяє віч- на-віч побачити Бога-Особу, — це віддане служіння Господу, і ніщо інше, тому що наблизитись до Господа можна тільки через віддане служіння в трансцендентній любові. Така аскеза належить до сфери внутрішньої енерґії Господа і невідмінна від Нього. Це діяльність внутрішньої енерґії, що проявляє себе як відречення від матеріальної насолоди. Живі істоти зв’язані путами матеріальних умов через свою схильність владарювати. Але, віддано служачи Господу, істота позбувається цього духу насолоди. Відданий само собою відчужується від земних насолод, тому що набуває досконалого знання. Отже, аскеза відданого служіння обіймає в собі знання і зреченість. Така діяльність — це прояв трансцендентної енерґії.
Uno no puede disfrutar de la ilusoria prosperidad material si se desea regresar al hogar, regresar a Dios. Aquel que no tiene información acerca de la bienaventuranza trascendental que se siente en la compañía del Señor, tiene el tonto deseo de disfrutar de esta temporal felicidad material. En el Caitanya-caritāmṛta se dice que si alguien quiere ver al Señor sinceramente y al mismo tiempo quiere disfrutar de este mundo material, se considera que es solo un tonto. Aquel que quiere permanecer aquí, en el mundo material, en aras del disfrute material, no tiene porqué entrar en el eterno Reino de Dios. El Señor favorece a un devoto así de tonto, al arrebatarle todo lo que posea en el mundo material. Si dicho tonto devoto del Señor trata de ocupar de nuevo su posición, entonces el misericordioso Señor le arrebata de nuevo todo lo que posea. Debido a esos repetidos fracasos en el campo de la prosperidad material, él se vuelve muy impopular entre sus familiares y amigos. En el mundo material, los familiares y amigos honran a las personas que tienen mucho éxito en acumular riquezas por cualquier medio. Luego el devoto necio del Señor es puesto a la fuerza en una situación de penitencia, por la gracia del Señor, y al final, el devoto se vuelve muy feliz, pues se dedica al servicio del Señor. Por consiguiente, la penitencia en el servicio devocional del Señor, bien sea por la sumisión voluntaria o por haber sido forzado por el Señor, es necesaria para alcanzar la perfección, y, así pues, esa penitencia es la potencia interna del Señor.
Якщо хтось бажає повернутися додому, до Бога, він не повинен насолоджуватись ілюзорними матеріальними вигодами. Той, хто нічого не відає про трансцендентне блаженство спілкування з Господом, нерозумно бажає втішатися тимчасовим матеріальним щастям. У «Чайтан’я-чарітамріті» сказано, що, якщо хтось щиро хоче побачити Бога і водночас хоче втішатися матеріальним світом, його слід вважати просто за дурня. Якщо хтось хоче залишатися тут, в матеріальному світі, щоб насолоджуватись матерією, йому даремно домагатись вступу до вічного царства Бога. Виявляючи ласку до такого нерозумного відданого, Господь відбирає в нього всі матеріальні статки. Якщо такий нерозумний відданий намагається відродити свій добробут, милостивий Господь знову відбирає всі його надбання. Знову й знову наражаючись у своїх спробах зазнати матеріального процвітання на такі поразки, відданий геть втрачає повагу з боку своїх родичів та друзів. У матеріальному світі родичі й друзі шанують тільки тих, хто вміє якими завгодно засобами нагромаджувати великі статки. Так нерозумний відданий з милости Господа мимохіть виконує вимушену аскезу і врешті- решт здобуває повне щастя в служінні Господу. Отже, для того щоб досягнути в відданому служінні досконалости, не обійтись без аскези, добровільної чи вимушено накинутої Господньою волею. Тому ця аскеза належить до внутрішньої енерґії Господа.
One cannot, however, be engaged in the penance of devotional service without being completely free from all sins. As stated in the Bhagavad-gītā, only a person who is completely free from all reactions of sins can engage himself in the worship of the Lord. Brahmājī was sinless, and therefore he faithfully discharged the advice of the Lord, “tapa, tapa,” and the Lord, being satisfied with him, awarded him the desired result. Therefore only love and penance combined can please the Lord, and thus one is able to attain His complete mercy. He directs the sinless, and the sinless devotee attains the highest perfection of life.
Але взятися до аскези відданого служіння не вдасться, якщо цілковито не очиститись від гріхів. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», лише той, хто повністю звільнився від усіх наслідків скоєних гріхів, може поклонятись Господу. Брахмаджі був вільний від гріхів, і тому вірно скорився Господній вказівці: «Тапа, тапа». І Господь, задоволений ним, виконав його бажання. Отже, задовольнити Господа і завоювати Його цілковиту прихильність може тільки любов вкупі з аскезою. Він провадить безгрішних, і під Його проводом безгрішний відданий досягає найвищої досконалости життя.