Skip to main content

Text 48

48

Devanagari

Деванагарі

सम्यग्दर्शनया बुद्ध्या योगवैराग्ययुक्तया ।
मायाविरचिते लोके चरेन्न्यस्य कलेवरम् ॥ ४८ ॥

Text

Текст

samyag-darśanayā buddhyā
yoga-vairāgya-yuktayā
māyā-viracite loke
caren nyasya kalevaram
самйаґ-дарш́анайа̄ буддгйа̄
йоґа-ваіра̄ґйа-йуктайа̄
ма̄йа̄-вірачіте локе
чарен нйасйа калеварам

Synonyms

Послівний переклад

samyak-darśanayā — endowed with right vision; buddhyā — through reason; yoga — by devotional service; vairāgya — by detachment; yuktayā — strengthened; māyā-viracite — arranged by māyā; loke — to this world; caret — one should move about; nyasya — relegating; kalevaram — the body.

самйак-дарш́анайа̄  —  наділений досконалим баченням; буддгйа̄  —  використовуючи інтелект; йоґа  —  відданим служінням; ваіра̄ґйа  —  відреченістю; йуктайа̄  —  зміцнений; ма̄йа̄-вірачіте  —  створеному майею; локе  —  в цьому світі; чарет  —  повинен рухатися; нйасйа  —  передоручивши; калеварам  —  тіло.

Translation

Переклад

Endowed with right vision and strengthened by devotional service and a pessimistic attitude towards material identity, one should relegate his body to this illusory world through his reason. Thus one can be unconcerned with this material world.

Дивлячись на все в істинному світлі, зміцнивши себе відданим служінням і не покладаючи ніяких надій на свою матеріальну тотожність, треба в своєму інтелекті віддати тіло цьому ілюзорному світу. Так можна бути вільним від турбот, навіть живучи в матеріальному світі.

Purport

Коментар

It is sometimes misunderstood that if one has to associate with persons engaged in devotional service, he will not be able to solve the economic problem. To answer this argument, it is described here that one has to associate with liberated persons not directly, physically, but by understanding, through philosophy and logic, the problems of life. It is stated here, samyag-darśanayā buddhyā: one has to see perfectly, and by intelligence and yogic practice one has to renounce this world. That renunciation can be achieved by the process recommended in the Second Chapter of the First Canto of Śrīmad-Bhāgavatam.

ПОЯСНЕННЯ: Іноді в людини виникає хибна думка, що, якщо вона спілкуватиметься з особами, які присвятили себе відданому служінню, вона не зможе вирішувати своїх економічних проблем. Щоб розвіяти цей острах, Господь Капіла каже тут, що спілкуватися зі звільненими особами означає не фізично перебувати в їхньому товаристві, а зрозуміти за допомогою філософії та логіки проблеми життя. У цьому вірші сказано: самйаґ-дарш́анайа̄ буддгйа̄    —    треба все бачити в істинному світлі і за допомогою інтелекту та йоґічної практики відректися від світу. Цю відреченість можна розвинути методом, описаним у другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам».

The devotee’s intelligence is always in touch with the Supreme Personality of Godhead. His attitude towards the material existence is one of detachment, for he knows perfectly well that this material world is a creation of illusory energy. Realizing himself to be part and parcel of the Supreme Soul, the devotee discharges his devotional service and is completely aloof from material action and reaction. Thus at the end he gives up his material body, or the material energy, and as pure soul he enters the kingdom of God.

Інтелект відданого завжди зв’язаний із Верховним Богом-Особою. Відданий дивиться на матеріальне існування без прив’язаності, чудово розуміючи, що матеріальний світ    —    це творіння ілюзорної енерґії. Усвідомлюючи себе як невід’ємну частку Верховної Душі, відданий виконує віддане служіння і залишається осторонь від матеріальних дій та їхніх наслідків. Таким чином він в кінці життя покидає матеріальне тіло, а з ним і матеріальну енерґію, і як чиста душа входить у царство Бога.

Thus end the Bhaktivedanta purports of the Third Canto, Thirty-first Chapter, of the Śrīmad-Bhāgavatam, entitled “Lord Kapila’s Instructions on the Movements of the Living Entities.”

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до тридцять першої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Господь Капіла описує блукання живих істот».