Text 25
ВІРШ 25
Devanagari
Деванагарі
अपरे चानुतिष्ठन्ति पूर्वेषां पूर्वजै: कृतम् ॥ २५ ॥
Text
Текст
parameṣṭhī yathātma-bhūḥ
apare cānutiṣṭhanti
pūrveṣāṁ pūrva-jaiḥ kṛtam
парамешт̣хі йатга̄тма-бгӯх̣
апаре ча̄нутішт̣ганті
пӯрвеша̄м̇ пӯрва-джаіх̣ кр̣там
Synonyms
Послівний переклад
atra — in this matter; pramāṇam — evidential facts; hi — certainly; bhavān — yourself; parameṣṭhī — Brahmā, the creator of the universe; yathā — as; ātma-bhūḥ — born directly from the Lord; apare — others; ca — only; anutiṣṭhanti — just to follow; pūrveṣām — as a matter of custom; pūrva-jaiḥ — knowledge suggested by a previous philosopher; kṛtam — having been done.
атра — щодо цього; прама̄н̣ам — свідоцтва; хі — безперечно; бгава̄н — ти ; парамешт̣гі — Брахма , творець усесвіту ; йатга̄ — як; а̄тма-бгӯх̣ — народжений безпосередньо від Господа; апаре—інші; ча—тільки; анутішт̣ганті—просто йдучи в слід; пӯрвеша̄м — за звичаєм; пӯрва-джаіх̣ — ідеї попереднього філософа; кр̣там — зроблене.
Translation
Переклад
O great sage, you are as good as Brahmā, the original living being. Others follow custom only, as followed by the previous philosophical speculators.
Великий мудрецю, ти не поступаєшся знанням Брахмі, відначальній живій істоті. Натомість усі інші просто тримаються традиційних уявлень, призвичаївшись до ідей попередніх умоглядних філософів.
Purport
Коментар
It may be argued that Śukadeva Gosvāmī is not the only authority of perfect knowledge in transcendence because there are many other sages and their followers. Contemporary to Vyāsadeva or even prior to him there were many other great sages, such as Gautama, Kaṇāda, Jaimini, Kapila and Aṣṭāvakra, and all of them have presented a philosophical path by themselves. Patañjali is also one of them, and all these six great ṛṣis have their own way of thinking, exactly like the modern philosophers and mental speculators. The difference between the six philosophical paths put forward by the renowned sages above mentioned and that of Śukadeva Gosvāmī, as presented in the Śrīmad-Bhāgavatam, is that all the six sages mentioned above speak the facts according to their own thinking but Śukadeva Gosvāmī presents the knowledge which comes down directly from Brahmājī, who is known as ātma-bhūḥ, or born of and educated by the Almighty Personality of Godhead.
ПОЯСНЕННЯ: Хтось міг би заперечити Махараджі Парікшіту, що Шукадева Ґосвамі не єдиний авторитет з абсолютної науки про трансцендентне, адже існує багато інших мудреців, і в них теж є послідовники. За В’ясадевиних часів, а то й до нього, було багато інших великих мудреців, як-от Ґаутама, Канада, Джайміні, Капіла та Аштавакра, і кожен з них учив своєї власної, окремої філософії; до їхнього числа належить також Патанджалі. І кожен з цих шести великих ріші трактував філософію суто по-своєму, як і нині чинять філософи та умоглядні мислителі. Відмінність між цими шістьма філософськими школами, що їх заснували перелічені знамениті мудреці, і вченням Шукадеви Ґосвамі, поясненим у «Шрімад- Бгаґаватам», полягає в тому, що кожен із шести згаданих мудреців трактує факти згідно зі своїм розумінням, тоді як Шукадева Ґосвамі відкриває знання, яке йде безпосередньо від Брахмаджі, званого а̄тма-бгӯх̣, тобто «той, кого привів на світ і наділив знанням Всемогутній Бог-Особа».
Vedic transcendental knowledge descends directly from the Personality of Godhead. By His mercy, Brahmā, the first living being in the universe, was enlightened, and from Brahmājī, Nārada was enlightened, and from Nārada, Vyāsa was enlightened. Śukadeva Gosvāmī received such transcendental knowledge directly from his father, Vyāsadeva. Thus the knowledge, being received from the chain of disciplic succession, is perfect. One cannot be a spiritual master in perfection unless and until one has received the same by disciplic succession. That is the secret of receiving transcendental knowledge. The six great sages mentioned above may be great thinkers, but their knowledge by mental speculation is not perfect. However perfect an empiric philosopher may be in presenting a philosophical thesis, such knowledge is never perfect because it is produced by an imperfect mind. Such great sages also have their disciplic successions, but they are not authorized because such knowledge does not come directly from the independent Supreme Personality of Godhead, Nārāyaṇa. No one can be independent except Nārāyaṇa; therefore no one’s knowledge can be perfect, for everyone’s knowledge is dependent on the flickering mind. Mind is material and thus knowledge presented by material speculators is never transcendental and can never become perfect. Mundane philosophers, being imperfect in themselves, disagree with other philosophers because a mundane philosopher is not a philosopher at all unless he presents his own theory. Intelligent persons like Mahārāja Parīkṣit do not recognize such mental speculators, however great they may be, but hear from the authorities like Śukadeva Gosvāmī, who is nondifferent from the Supreme Personality of Godhead by the paramparā system, as is specially stressed in the Bhagavad-gītā.
Трансцендентне ведичне знання походить безпосередньо від Бога-Особи. З милости Господа Брахма, перша жива істота у всесвіті, пізнав істину, і вже від Брахмаджі отримав знання Нарада, а від Наради — В’яса. Шукадева Ґосвамі отримав це трансцендентне знання прямо від свого батька, В’ясадеви. Отже, знання, яке сходить ланцюгом учнівської послідовности, досконале. Тільки і лише той, хто отримав знання в учнівській послідовності, може бути досконалим духовним вчителем. Саме в цьому криється таємниця пізнання трансцендентного. Шість згаданих вище видатних мудреців, були, можливо, великі мислителі, однак їхнє знання, що ґрунтується на умоглядних розумуваннях, недосконале. Хоч би як вправно емпіричний філософ розгортав свої тези, його знання ніколи не буде досконалим, тому що породжене недосконалим розумом. Від цих великих мудреців також беруть початок учнівські послідовності, але їм бракує авторитетности, тому що знання, яке вони передають, не походить від незалежного Верховного Бога-Особи, Нараяни. Ніхто, крім Нараяни, не може бути незалежним, а отже ніхто не може мати досконалого знання, бо знання кожної живої істоти залежить від її мінливого розуму. Розум матеріальний, отож знання матеріальних мислителів аж ніяк не трансцендентне і досконалим бути не може. Одні недосконалі світські філософи заперечують висновки інших, а того, хто не висовує своєї власної теорії, світські філософи взагалі не вважають за філософа. Люди мудрі, як Махараджа Парікшіт, не визнають цих умоглядних мислителів, хоч би якими видатними ті були. Замість цього вони слухають повчання авторитетних осіб, як оце Шукадева Ґосвамі, що, як підкреслює «Бгаґавад-ґіта», завдяки системі парампари невідмінний від Верховного Бога-Особи.