Sloka 30
ВІРШ 30
Verš
Текст
hṛdayaṁ nirabhidyata
tato manaś candra iti
saṅkalpaḥ kāma eva ca
хр̣дайам̇ нірабгідйата
тато манаш́ чандра іті
сан̇калпах̣ ка̄ма ева ча
Synonyma
Послівний переклад
нідідгйа̄сох̣ — бажаючи пізнати; а̄тма-ма̄йа̄м — власну енерґію; хр̣дайам — місце, де розміщений розум; нірабгідйата — проявився; татах̣ — тоді; манах̣ — розум; чандрах̣ — панівне божество розуму, місяць; іті — так; сан̇калпах̣ — рішучість; ка̄мах̣ — бажання; ева — так само; ча — також.
Překlad
Переклад
Když zatoužil myslet na činnosti Své vlastní energie, projevilo se srdce (sídlo mysli), mysl, Měsíc, odhodlání a všechna touha.
Коли Він захотів міркувати про діяльність Його енерґії, тоді з’явились серце (осідок розуму), розум, місяць, рішучість і всі бажання.
Význam
Коментар
Srdce každé živé bytosti je sídlem Nadduše, Paramātmy, úplné expanze Nejvyšší Osobnosti Božství. Bez Její přítomnosti by živá bytost nemohla vykonávat činnosti odpovídající jejím minulým činům. Všechny podmíněné živé bytosti v hmotném světě jsou projeveny s ohledem na své vrozené sklony, a hmotná energie jim poskytuje potřebné hmotné tělo podle pokynů Nadduše. To je vysvětleno v Bhagavad-gītě (9.10). Jakmile se tedy v srdci podmíněné duše nachází Nadduše, projevuje se mysl, pomocí které si podmíněná duše začíná být vědoma svého zaměstnání, stejně jako si člověk uvědomuje své povinnosti, když se probudí ze spánku. Hmotná mysl se tedy u živé bytosti vyvíjí tehdy, když do jejího srdce vstoupí Nadduše. Poté se projeví mysl, její vládnoucí božstvo (Měsíc) a její činnosti (myšlení, cítění a chtění). Činnosti mysli nemohou začít, dokud se neprojeví srdce, a srdce se projeví tehdy, když Pán chce vidět činnosti hmotného stvoření.
ПОЯСНЕННЯ: У серці кожної живої істоти перебуває Наддуша, Параматма, довершена частка Верховного Бога-Особи. Без Його присутности жива істота не могла б поринути в діяльність матеріальної енерґії відповідно до своїх минулих вчинків. Під час творення зумовлені живі істоти матеріального світу проявляються відповідно до своїх природних нахилів, і матеріальна природа дає кожній істоті потрібне матеріальне тіло. Але все це відбувається під наглядом Наддуші, як пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (9.10). Отже, коли Наддуша розташована в серці зумовленої душі, в тої проявляється розум і вона усвідомлює, що їй треба робити, як оце, прокинувшись, людина згадує свої обов’язки.
Отже, матеріальний розум у живої істоти розвивається тоді, коли у її серце входить Наддуша. Після цього виникають розум, його панівне божество (місяць), а тоді починається діяльність розуму: він думає, відчуває і бажає. Діяльність розуму не може початись до появи серця, а серце з’являється тоді, коли Господь хоче побачити діяльність матеріального творіння.