Sloka 22

ВІРШ 22

Verš

Текст

sa eva bhūyo nija-vīrya-coditāṁ
sva-jīva-māyāṁ prakṛtiṁ sisṛkṣatīm
anāma-rūpātmani rūpa-nāmanī
vidhitsamāno ’nusasāra śāstra-kṛt

са ева бгӯйо ніджа-вірйа-чодіта̄м̇
сва-джіва-ма̄йа̄м̇ пракр̣тім̇ сіср̣кшатім
ана̄ма-рӯпа̄тмані рӯпа-на̄мані
відгітсама̄но ’нусаса̄ра ш́а̄стра-кр̣т

Synonyma

Послівний переклад

saḥ — On; eva — takto; bhūyaḥ — opět; nija — osobní; vīrya — síla; coditām — vykonávání; sva — vlastní; jīva — živá bytost; māyām — vnější energie; prakṛtim — do hmotné přírody; sisṛkṣatīm — během znovustvoření; anāma — bez světských označení; rūpa-ātmani — podoby duše; rūpa-nāmanī — podoby a jména; vidhitsamānaḥ — přál si udělit; anusasāra — pověřil; śāstra-kṛt — sestavitel zjevených písem.

сах̣ — Він ; ева — так ; бгӯйах̣ — знову ; ніджа — Своєю особистою; вірйа—енерґією; чодіта̄м—виконання; сва—своїх; джіва—жива істота; ма̄йа̄м—зовнішня енерґія; пракр̣тім— у матеріальну природу; сіср̣кшатім — під час нового творення; ана̄ма — без матеріальних позначень; рӯпа-а̄тмані — форми душі; рӯпа-на̄мані — форми й імена; відгітсама̄нах̣— бажаючи наділити; анусаса̄ра—довірив; ш́а̄стра-кр̣т— той, хто уклав явлені писання.

Překlad

Переклад

Pán Śrī Kṛṣṇa, Osobnost Božství, si přál dát živým bytostem, které jsou Jeho částmi, znovu jména a podoby, a proto je svěřil do rukou hmotné přírody. Jeho vlastní silou dostává hmotná příroda znovu moc tvořit.

Коли Бог-Особа бажає знову наділити живі істоти, Свої невід’ємні частки, іменами й формами, Він віддає їх під владу матеріальної природи і вкладає в неї Свою енерґію для нового творення.

Význam

Коментар

Živé bytosti jsou nedílné součásti Pána. Mohou být dvou druhů, a to nitya-mukta a nitya-baddha. Nitya-muktové jsou věčně osvobozené duše, věčně zaměstnané transcendentální láskyplnou službou Pánu v Jeho věčném sídle nad projeveným světským stvořením. Nitya-baddhové, věčně podmíněné duše, jsou však svěřeny Jeho vnější energii māyi, neboť je třeba napravit jejich vzpurný postoj proti Svrchovanému Otci. Nitya-baddhové si nikdy nevzpomenou, že jsou nedílnými částmi Pána. Vlivem iluzorní energie se pokládají za výtvory hmoty, a proto neúnavně vymýšlejí plány na štěstí v hmotném světě. Vesele plánují a plánují, ale jak bylo výše uvedeno, na konci určitého období jsou plánovači i plány vůlí Pána zničeni. Bhagavad-gītā to potvrzuje následovně: “Ó synu Kuntī, všechny živé bytosti vstoupí na konci věku do Mé podstaty, a když znovu nastane čas stvoření, začínám tvořit prostřednictvím Své vnější energie.” (Bg. 9.7)

Живі істоти — невід’ємні частки Господа. Вони бувають двох відмін: ніт’я-мукта і ніт’я-баддга. Ніт’я- мукта — то вічно вільні душі, завжди заглиблені у трансцендентне любовне служіння Господеві в Його вічній обителі, що розташована поза проявленими матеріальними світами. Натомість ніт’я-баддг, тобто вічно зумовлені душі, довірено Його зовнішній енерґії, майі, щоб виправити їхню непокірливість верховному батькові. Ніт’я-баддги перебувають у вічному забутті, не пам’ятаючи, що з природи вони — невід’ємні частки Господа. Оманені ілюзорною енерґією, вони вважають себе за утвори матерії і тому постійно будують плани, як зажити щастя в матеріальному світі. Вони захоплено будують свої безконечні плани, але Господньою волею і самі вони, і їхні плани гинуть щоразу, як надходить кінець певного періоду, про що йшлося вище. Ось що сказано на підтвердження цього в «Бгаґавад-ґіті» (9.7): «Сину Кунті! Наприкінці кожної епохи всі живі істоти зливаються з Моєю природою, а коли надходить час нового творення, Я знов починаю творити через Свою зовнішню енерґію».

Slovo bhūyaḥ vyjadřuje “znovu a znovu” — tvoření, udržování a zničení probíhá neustále silou vnější energie Pána. Pán je příčinou všeho. Ale živé bytosti, které jsou svojí podstatou nedílné části Pána a které zapomněly na svůj sladký vztah, dostávají znovu příležitost zbavit se pout vnější energie. Pro oživení jejich vědomí Pán také sestavuje zjevená písma. Védská literatura dává podmíněným duším směrodatné pokyny, jak se mohou osvobodit od opakovaného tvoření a ničení hmotného světa a hmotného těla.

Слово бгӯйах̣ означає «знову й знову»; воно вказує, що під впливом зовнішньої енерґії Господа творення, підтримання і знищення тривають постійно. Господь — причина всього. Живі істоти, які, бувши з природи своєї невід’ємні частки Господа, забули за свій любовний зв’язок з Ним, знову отримують можливість звільнитися з лабетів зовнішньої енерґії. А щоб жива істота могла відродити свою свідомість, Господь створив також священні писання. Ведична література вчить зумовлені істоти способу звільнитися від повторюваних творення й знищення матеріального світу й матеріального тіла.

Pán říká v Bhagavad-gītě: “Tento stvořený svět a hmotná energie jsou pod Mojí vládou. Vlivem prakṛti jsou automaticky znovu a znovu vytvářeny, a toto vykonávám prostřednictvím Své vnější energie.”

Господь каже у «Бгаґавад-ґіті»: «Я — повелитель створеного світу і матеріальної енерґії. Під впливом пракріті вони виникають знову й знову ніби самі собою, але насправді це роблю Я через Свою зовнішню енерґію».

Živé bytosti, duchovní jiskry, ve skutečnosti nemají žádná hmotná jména ani podoby. Aby se jim však splnila jejich touha panovat hmotné energii s hmotnými podobami a jmény, dostávají k tomuto falešnému požitku příležitost. Zároveň také dostávají příležitost v podobě zjevených písem, aby pochopily své skutečné postavení. Pošetilá a zapomnětlivá živá bytost se neustále zaobírá nepravými podobami a nepravými jmény. Vrcholem těchto nepravých jmen a podob je moderní nacionalismus. Lidé šílí po nepravém jménu a podobě. Podobu neboli tělo, které získali za jistých podmínek, pokládají za skutečnost, a jméno, které dostali, je mate do té míry, že podmíněná duše utrácí svoji energii ve jménu mnoha různých “ismů”. Písma ovšem dávají klíč, jak pochopit realitu, jenže lidé si odmítají nechávat radit od písem, která Pán stvořil pro lidi podle místa a času. Bhagavad-gītā například udává zásady pro život všech lidských bytostí, ale pod vlivem hmotné energie se lidé nikterak nepokoušejí podle Bhagavad-gīty žít. Śrīmad-Bhāgavatam je postgraduálním studiem pro ty, kteří dokonale pochopili zásady Bhagavad-gīty. Lidé jim bohužel nevěnují pozornost, a zůstávají tak ve spárech māyi, opakovaného rození a smrti.

Насправді духовні іскри, живі істоти, не мають матеріальних імен чи форм. Але щоб здійснити їхнє бажання панувати над матеріальною енерґією, що складається з матеріальних форм та імен, їм надано можливість мати оманну насолоду і разом з тим можливість через явлені писання зрозуміти своє справжнє становище. Турботи про несправжні форми й несправжні імена захоплюють нерозумну й забутливу живу істоту з головою. Сучасний націоналізм — це найвищий вияв такого засліплення несправжніми іменами та формами. Через ці оманні імена та форми люди гублять розум. Форму тіла, що його прибирає за певних умов зумовлена душа, вони сприймають як справжні і, так само спантеличені здобутим іменем, марнують свої сили на незліченні «ізми». Писання дають ключ до розуміння справжнього стану речей, однак вчитися з писань, що їх для різних місць і часів створив Господь, люди не хочуть. Так, «Бгаґавад-ґіта» — це наука і провід для всіх людей, але вони, бувши під впливом матеріальної енерґії, не завдають собі клопоту будувати життя за її вказівками. «Шрімад-Бгаґаватам» — це дальший виклад духовної науки для тих, хто засвоїв засади «Бгаґавад-ґіти». Але, на жаль, люди не мають смаку до цих творів і тому змушені лишатися в лабетах майі і знову й знову народжуватись та вмирати.