Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.17.19
Текст
а̄хур а̄тма̄нам а̄тманах̣
даівам анйе ’паре карма
свабга̄вам апаре прабгум
Послівний переклад
кечіт — дехто з них; вікалпа-васана̄х̣ — котрі не визнають ніякої двоїстости; а̄хух̣ — проголошують; а̄тма̄нам — самих; а̄тманах̣ — себе; даівам — надприродні сили; анйе — інші; апаре — ще інші; карма — діяльність; свабга̄вам — матеріальна природа; апаре — численні інші; прабгум — авторитети.
Переклад
Деякі філософи взагалі відкидають двоїстість і проголошують, що особа сама відповідальна за свої щастя і нещастя. Інші кажуть, що відповідальність за все лежить на надприродних силах. Ще інші твердять, що причина всього — в діяльності як такій, а грубі матеріалісти обстоюють, що першопричиною всього є природа.
Коментар
Філософи, як, наприклад, Джайміні та його послідовники, твердять, як вказано у вірші, що кармічна діяльність є корінною причиною і нещастя, і щастя, а вищий авторитет, певний надприродний Бог (чи боги), якщо Він таки існує, також кориться закону кармічної діяльности, тому що Бог (чи боги) винагороджує кожного відповідно до його дій. Ці філософи проголошують, що дії самої по собі не існує: дію неодмінно виконує хтось, а отже той, хто виконує дію, сам є причиною власних щастя та нещастя. У «Бгаґавад-ґіті» (6.5) також підтверджено, що звільнитись від матеріальних страждань та нещасть можна, якщо застосувати на це свій розум, очищений від прив’язаности до матеріального. Тож слід пильнувати, щоб прив’язаний до матеріального розум не був причиною нашого ув’язнення в матеріальному світі. Так, розум може бути або другом, або ворогом і причиною як щастя, так і нещастя.
Атеїстичні послідовники школи санкг’я (матеріалісти) роблять висновок, що причиною всіх причин є матеріальна природа. Якщо вірити їм, причиною матеріальних щастя та нещастя є різні поєднання матеріальних елементів, а розпад матеріальних сполук приводить до звільнення від матеріальних страждань. Ґаутама і Канада за причину всього вважають поєднання атомів, а школа імперсоналістів, яких очолює Аштавакра, певні, що причиною всіх причин є духовне сяйво, Брахман. Однак у «Бгаґавад-ґіті» Сам Господь проголошує, що Він — джерело безособистісного Брахмана, а отже саме Він, Бог-Особа, є найвища причина всіх причин. Це підтверджує і «Брахма-самхіта», вказуючи, що Господь Крішна — найвища причина всіх причин.