Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.12.3
Текст
ґадітум̇ йаді манйасе
брӯхі нах̣ ш́раддадга̄на̄на̄м̇
йасйа джн̃а̄нам ада̄ч чхуках̣
Послівний переклад
тат — усе; ідам — це; ш́ротум — почути; іччга̄мах̣ — прагнемо; ґадітум — повідати; йаді — якщо; манйасе — вважаєш; брӯхі — прохаємо, говори; нах̣ — ми; ш́раддадга̄на̄на̄м — з великою пошаною; йасйа — чиє; джн̃а̄нам — трансцендентне знання; ада̄т — передав; ш́уках̣ — Шрі Шукадева Ґосвамі.
Переклад
Ми всі прагнемо почути від тебе — кого ми надзвичайно шануємо — оповідь про нього [Махараджу Парікшіта], що йому Шукадева Ґосвамі передав трансцендентне знання. Прохаємо, розкажи нам про це.
Коментар
Упродовж семи днів, що їх лишалося прожити Махараджі Парікшіту, Шукадева Ґосвамі передавав йому трансцендентне знання, а Махараджа Парікшіт слухав його з непослабною увагою, як і належить ревному учневі. І той, хто належним чином слухав «Шрімад-Бгаґаватам», і той, хто належним чином оповідав його, — обидва отримали користь рівною мірою. Благо в цьому випадку отримали обидва. В «Шрімад-Бгаґаватам» описано дев’ять методів відданого служіння. Коли людина вдається до хоча б кількох із них чи навіть до одного, це дає їй таке саме благо, як і коли вона вдається до всіх цих методів одночасно. Махараджа Парікшіт і Шукадева Ґосвамі вдались до перших двох з дев’яти методів: один слухав, а другий оповідав, і обидва підійшли до цього дуже серйозно. Завдяки тому обидва досягли успіху в своїх гідних хвали стараннях. Трансцендентного усвідомлення досягають саме так — через серйозне служіння й оспівування; інакше воно неможливе. За нинішньої доби Калі дуже популярне уявлення, що стосунки між духовним вчителем і учнем такі: духовний вчитель ніби впорскує в учня духовну силу через розряд електричного струму, який виробляє вчитель і який б’є учня так, що той непритомніє, а тимчасом вчитель, що вичерпав запас так званих духовних набутків, плаче. Така оманна пропаґанда вельми поширена в наші часи, і нещасні прості люди стають жертвою тої реклами. Нічого схожого на ці байки у стосунках між Шукадевою Ґосвамі та його великим учнем Махараджею Парікшітом ми не виявимо: мудрець віддано оповідав «Шрімад- Бгаґаватам», а цар належним чином слухав його. Царя не вдарило від духовного вчителя електричним струмом, і він не знепритомнів, коли отримав від нього знання. Отож, треба пильнувати не зловитися на рекламний гачок ошуканців, які удають із себе речників ведичного знання. Мудреці Наймішаран’ї слухали про Махараджу Парікшіта з глибокою шаною, тому що він отримав знання від Шукадеви Ґосвамі, уважно слухаючи його. Уважно слухати від істинного учителя — це єдиний спосіб набути трансцендентного знання, і у цій справі геть ні до чого вистави із зціленнями чи містичні чуда окультистів. Сам метод простий, однак бажаного результату можуть досягти тільки ті, хто щирий.