ШБ 1.12.27
Devanagari
तक्षकादात्मनो मृत्युं द्विजपुत्रोपसर्जितात् ।
प्रपत्स्यत उपश्रुत्य मुक्तसङ्ग: पदं हरे: ॥ २७ ॥
प्रपत्स्यत उपश्रुत्य मुक्तसङ्ग: पदं हरे: ॥ २७ ॥
Verse text
такшака̄д а̄тмано мр̣тйум̇
двіджа-путропасарджіта̄т
прапатсйата упаш́рутйа
мукта-сан̇ґах̣ падам̇ харех̣
двіджа-путропасарджіта̄т
прапатсйата упаш́рутйа
мукта-сан̇ґах̣ падам̇ харех̣
Synonyms
такшака̄т — від летючого змія; а̄тманах̣ — власною особою; мр̣тйум — смерть; двіджа-путра — від сина брахмани; упасарджіта̄т — посланого; прапатсйате — знайшовши притулок; упаш́рутйа — вислухавши; мукта - сан̇ґах̣ — звільнений від прив’язаности; падам — становище; харех̣ — Господа.
Translation
Дізнавшись, що через прокляття від сина брахмани він помре від укусу змія, Махараджа Парікшіт звільниться від прив’язаности до матеріального світу і прийме притулок у Бога-Особи, віддавши себе Йому.
Purport
Немає мови, щоб особа, прив’язана до матеріального, шукала притулку у лотосових стіп Господа. Прив’язаність до матеріального показує, що людина нічого не знає про трансцендентне щастя бути під Господнім захистом. Відродити на ділі стосунки з Господом, перебуваючи в матеріальному світі, дає змогу віддане служіння, а коли воно робиться зрілим, істота цілковито звільняється від усіх матеріальних прив’язаностей і стає гідна повернутися додому, до Бога. Махараджа Парікшіт, що мав надзвичайну прив’язаність до Господа ще від часу своєї появи в цьому тілі в лоні матері, завжди перебував під захистом Господа; тому попередження про те, що він помре рівно через сім днів внаслідок так званого прокляття хлопчика-брахмани, він сприйняв як благословення, що давало йому змогу підготуватися до повернення додому, до Бога. Господь завжди захищав Парікшіта, і тому, якби Парікшіт хотів, він би міг Господньою ласкою відвести від себе те прокляття; але замість того, щоб користатися з ласки Господа, він повернув лихе собі на користь. Впродовж семи днів Махараджа Парікшіт безперервно слухав авторитетний виклад «Шрімад-Бгаґаватам» і завдяки тому знайшов притулок лотосових стіп Господа.