Вкравши потроху квасного молока в двох ґопі, Крішна мовив до однієї з них: «Люба Моя красуне, Я можу заприсягнутися, що не взяв навіть краплини юґурту з твого глечика! Але твоя подруга Радгарані безсоромно винюхує, чим пахне з Мого рота. Не дозволяй Їй робити того, бо це — лише підступи з Її боку, аби притулити Своє обличчя до Мого!» Від цих слів Крішни подруги Радгарані приснули од сміху. Це — приклад сміху в екстатичній любові.

Якось Брахмі випало побачити корів й пастушків, убраних в жовті шати й прикрашених самоцвітами. Хлопчики мали по чотири руки кожний, і їм поклонялись сотні інших Брахм. Хлопчики водне висловлювали захват від того, що перебувають поруч Крішни, Верховного Брахмана. Бачене викликало у Брахми такий подив, що він, не змігши стриматись, вигукнув: «Що це я бачу?» Це — приклад подиву в екстатичній любові.

На березі Ямуни чути було шурхіт сухого листя, смішки хлопчиків-пастушків та гуркіт грому в небі. Шрідама тимчасом затягував пояс, ладнаючись стати на герць з Крішною, переможцем демона Аґги. Це — приклад лицарськости в екстатичній любові.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (7.25) описано, як Крішну уніс демон-смерч на ім’я Трінаварта. Коли цей демон підхопив Його і підняв у небо, усі ґопі вдарились у плач. Вони прийшли до матері Яшоди сказати, що не можуть знайти сина Нанди ніде, бо Його забрав смерч. Це — приклад побивань в екстатичній любові.

Побачивши, як Крішна б’ється з Калією, матір Яшода вигукнула: «Змій Калія оповив Крішну і розкрив над ним свої каптури, а я й досі жива і ціла! Який же сильний інстинкт самозбереження у цього матеріального тіла!» Це — ще один приклад побивання в екстатичній любові.

Коли Джатіла, мати Абгіман’ю, побачила певне коштовне намисто на шиї Крішни, вона одразу добрала, що ту прикрасу подарувала Йому Радгарані. Джатіла обурилася й насупила брови, так виражаючи гнів в екстатичній любові.

Цей вияв екстатичної любови добре ілюструють такі слова Ямуначар’ї: «Відтоді як від цього трансцендентного любовного взаємообміну я почав дізнавати все оновлюваної насолоди, на саму згадку про свої минулі статеві втіхи мої губи кривляться, і мені хочеться сплюнути від огиди». Це — приклад відрази в екстатичній любові.

Один похилого віку відданий сказав: «Любий Господи! Коли Ти не з нами, ми потерпаємо, прагнучи бачити Тебе знову, і живемо, нудячи світом. А коли ми бачимо Тебе, ми потерпаємо через страх можливої розлуки. Отак, бачимо ми Тебе чи ні, наша доля — страждати, хіба що по-різному». Це — приклад поєднання суперечливих почуттів в екстатичній любові до Крішни. Така екстатична любов має особливо приємний смак, і ті, хто розуміється на різних смаках любовних стосунків, порівнюють її до суміші сиру, згуслої патоки з соку цукрової тростини й дрібки чорного перцю. Така суміш поправді чудова на смак.