Бґ. 3.42
Текст
індрійебгйах̣ парам̇ манах̣
манасас ту пара̄ буддгір
йо буддгех̣ паратас ту сах̣
Послівний переклад
індрійа̄н̣і—чуття; пара̄н̣і—вищі; а̄хух̣—про них сказано; індрійебгйах̣—більше, ніж чуття; парам—вищий; манах̣—розум; манасах̣—більше, ніж розум; ту—також; пара̄—вищий; буддгіх̣—інтелект; йах̣—котрий; буддгех̣—більше за інтелект; паратах̣—вищий; ту—але; сах̣—він.
Переклад
Чуття, що діють, вище від мертвої матерії, розум вищий од чуттів, інтелект вище від розуму, а вона (душа) — ще вища, ніж інтелект.
Коментар
Чуття є своєрідними виходами для енерґії хтивості. Хтивість зберігається в тілі, але виливається через чуття. Тому чуття вище від тіла як цілого. Ці виходи не використовуються, якщо присутня вища свідомість, або свідомість Кр̣шн̣и. В свідомості Кр̣шн̣и душа безпосередньо зв’язана з Верховним Богом-Особою; отже, ієрархія тілесних функцій, як їх тут описано, в кінцевім рахунку закінчується на Верховній Душі. Діяльність тіла означає функціонування чуттів, а зупинка чуттєвої діяльності передбачає припинення дій усього тіла. Але, оскільки розум активний, то навіть коли тіло мовчить або відпочиває, розум буде діяти, що і відбувається під час сну. Але над розумом стоїть інтелект, що все визначає, а над інтелектом — власне душа. Тому, якщо душа безпосередньо служитиме Всевишньому, решта підлеглих, тобто: інтелект, розум і чуття, самі по собі робитимуть те ж саме. В Кат̣га Упанішаді є подібне місце, де сказано, що об’єкти, які задовольняють чуття, вище від самих чуттів, а розум ще вищий, ніж об’єкти чуття. Отже, якщо розум завжди залучати до безпосереднього служіння Господеві, то чуття не матимуть змоги відвертатись на щось інше. Таке положення, що стосується розуму, вже було обговорене. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате. Якщо розум зосереджено на трансцендентному служінні Господеві, він позбавлений змоги дати волю нижчим нахилам. В Кат̣га Упанішаді душу описано як маха̄н, велику. Отже, душа — вища від усього: об’єктів чуттів, самих чуттів, розуму й інтелекту. Тому розуміння істинного становища душі вирішує всі проблеми.
Кожен повинен використати свій інтелект, щоб довідатись про справжнє становище душі, і, усвідомивши його, завжди зосереджувати розум у свідомості Кр̣шн̣и. Це вирішить проблему загалом. Неофітові в духовному житті слід триматися подалі від об’єктів чуття. Крім того, йому слід, використовуючи інтелект, зміцнити розум. Якщо за допомогою інтелекту людина заполонить свій розум свідомістю Кр̣шн̣и, цілком віддавши себе Верховному Богові-Особі, розум її зміцніє, і хоча чуття підступні, наче змії, шкоди від них буде не більше, ніж від гадюки з вирваним жалом. Однак, незважаючи на те, що душа владна над інтелектом, розумом і чуттями, без міцного зв’язку з Кр̣шн̣ою в свідомості Кр̣шн̣и завжди існуватиме можливість впасти внаслідок збудження розуму.