Бґ. 3.28
Devanagari
तत्त्ववित्तु महाबाहो गुणकर्मविभागयोः ।
गुणा गुणेषु वर्तन्त इति मत्वा न सज्जते ॥ २८ ॥
गुणा गुणेषु वर्तन्त इति मत्वा न सज्जते ॥ २८ ॥
Verse text
таттва-віт ту маха̄-ба̄хо
ґун̣а-карма-вібга̄ґайох̣
ґун̣а̄ ґун̣ешу вартанта
іті матва̄ на саджджате
ґун̣а-карма-вібга̄ґайох̣
ґун̣а̄ ґун̣ешу вартанта
іті матва̄ на саджджате
Synonyms
таттва-віт — той, хто знає Абсолютну Істину; ту — але; маха̄- ба̄хо — о міцнорукий; ґун̣а-карма — робота під матеріальним впливом; вібга̄ґайох̣ — відмінності; ґун̣а̄х̣ — чуття; ґун̣ешу — в чуттєвому задоволенні; вартанте — втягнуто; іті — таким чином; матва̄ — думаючи; на — ніколи; саджджате — стає прихильним.
Translation
Того, кому відома Абсолютна Істина, о міцнорукий Арджуно, не цікавлять чуття та їхнє задоволення, тому що він добре усвідомлює різницю між діяльністю у відданому служінні й кармічною діяльністю.
Purport
Той, кому відома Абсолютна Істина, переконаний, що його становище в матеріальному світі є дуже незручним і суперечить його природі. Він розуміє, що є невід’ємною часткою Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, і що йому не місце тут, в матеріальному світі. Він збагнув свою справжню сутність невід’ємної частки Всевишнього, який є вічне блаженство і знання, і усвідомлює, що, так чи інакше, він потрапив у пастку матеріального існування. В своєму ж чистому стані його призначення — скерувати всю свою діяльність на служіння Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і. Отже, він діє в свідомості Кр̣шн̣и й природним чином зрікається матеріального чуттєвого задоволення, яке є тимчасовим і випадковим. Він знає, що матеріальні умови його існування залежать від Верховного Господа, отже, його не турбують ніякі обороти долі, які він приймає як Господню милість. Згідно із Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, той, хто пізнав Абсолютну Істину в трьох Її різних аспектах, а власне, як Брахмана, Парама̄тму й Верховного Бога-Особу — є таттва- віт, тому що він також знає про своє справжнє становище в стосунках із Всевишнім.