Бґ. 3.19

Для відданих Всевишній — це Бог-Особа, а для імперсоналістів Він — звільнення. Тому людина, яка працює для Кр̣шн̣и, тобто в свідомості Кр̣шн̣и, під належним керівництвом і не прив’язана до плодів своєї праці — безумовно прямує до вищої мети життя. Арджуні було сказано, що він повинен взяти участь в битві на Курукшетрі задля Кр̣шн̣и, тому що Кр̣шн̣а бажав цього. Прагнення бути доброю людиною й не чинити насильства теж є вияв особистої прив’язаності до наслідків своєї діяльності, але діяти задля Всевишнього — означає діяти, не очікуючи результату. Такою є вища досконалість діяльності, яку рекомендує Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а.

Такі ведичні ритуали, як жертвопринесення, виконують для того, щоб очиститись від наслідків гріховних вчинків, що здійснені задля чуттєвої втіхи. Проте, дії в свідомості Кр̣шн̣и трансцендентні стосовно наслідків як доброї, так і лихої діяльності. Людина в свідомості Кр̣шн̣и ніколи не прив’язується до плодів своєї діяльності, а діє лише задля Кр̣шн̣и. Бувши залученою до найрізноманітнішої діяльністі, вона, проте, лишається цілком неприв’язаною.