Бґ. 2.8

Хоча Арджуна й висував численні докази, засновані на знанні релігійних засад й законів моралі, виявилось, що без допомоги духовного вчителя, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и, він не спроможний розв’язати конкретної проблеми, котра постала перед ним. Він зрозумів, що його так зване «знання» не допоможе усунути труднощі, які знесилювали його і що йому не стане снаги зарадити справі без допомоги такого духовного вчителя, як Господь Кр̣шн̣а. Академічне знання, ерудиція, високе становище тощо зовсім не придатні для вирішення життєвих проблем, — допомогти може лише духовний учитель, подібний до Кр̣шн̣и. З цього можна зробити висновок, що духовний учитель, який стовідсотково перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, є істинний духовний вчитель, тому що він може розв’язати всі життєві проблеми. Господь Чаітанйа сказав, що той, хто володіє наукою свідомості Кр̣шн̣и, є справжній духовний учитель, незалежно від свого соціального стану й походження.

«Не має значення, чи є людина віпрою (великим знавцем ведичної мудрості), чи вона народилась у ницій сім’ї, або живе у відреченні, — оволодівши наукою про Кр̣шн̣у, вона стає істинним духовним вчителем» (Чаітанйа-чаріта̄мр̣та, Мадгйа 8.128). Отже, не оволодівши наукою свідомості Кр̣шн̣и, ніхто не зможе стати духовним вчителем. У Ведах також сказано:

«Учений бра̄хман̣а, який добре знає всі розділи Вед, не може стати духовним вчителем, якщо він не є ваішн̣авою, тобто тим, хто досконало обізнаний в науці свідомості Кр̣шн̣и. Проте, ваішн̣ава, або, іншими словами, той, хто має свідомість Кр̣шн̣и, може бути духовним учителем, навіть якщо він походить з родини, що належить до нижчої касти» (Падма Пура̄н̣а).

Проблеми матеріального існування — народження, старість, хвороби та смерть — не можна розв’язати шляхом економічного розвитку та накопичення багатств. У багатьох частинах світу є держави, умови існування в котрих дуже сприятливі і де можна спостерігати високий рівень життя та економічного розвитку. Однак, там, як і раніше, залишаються проблеми, пов’язані з матеріальним існуванням. Ці країни різними шляхами прагнуть миру, але жити по-справжньому щасливо вони зможуть лише тоді, коли за допомогою представника Кр̣шн̣и, духовного вчителя, вони звернуться до Господа, до Бгаґавад-ґı̄ти та Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, які складають науку про Кр̣шн̣у.

Якби економічний розвиток та матеріальні вигоди могли б усунути тривоги, що пов’язані з належністю до певної родини, суспільства, нації й людства взагалі, то Арджуна не казав би, що володіння незрівнянним царством й навіть верховна влада, яку мають напівбоги з вищих райських планет, не може розвіяти його скорботу. Тому він шукає захисту в свідомості Кр̣шн̣и, а це — певний шлях до миру й гармонії. Катаклізми матеріальної природи щомиті можуть перервати економічний розвиток та панування людини над світом. Навіть прагнення до вищих планет, таких як Місяць, що до нього зараз так поривається людина, може бути припинене одним ударом. Бгаґавад-ґı̄та̄ підтверджує це: кшı̄н̣е пун̣йе мартйа- локам̇ віш́анті — «коли вичерпано запас насолод, які є наслідками доброчесних вчинків, жива істота знову падає з вершини щастя на самісіньке дно життя». Чимало політиків зазнали такого падіння. І такі падіння приносять лише нові страждання.

Таким чином, якщо ми бажаємо назавжди покінчити з нашою скорботою, треба наслідувати приклад Арджуни й знайти притулок у Кр̣шн̣и. Тому Арджуна і попросив Кр̣шн̣у остаточно вирішити його труднощі, — таким є шлях свідомості Кр̣шн̣и.